Парламент Пакистану нарешті схвалив закон, на який релігійні меншини чекали понад десять років. Документ передбачає створення Національної комісії у справах меншин – державного органу, покликаного розслідувати порушення прав, давати уряду рекомендації та стежити за виконанням чинних гарантій захисту.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Попри важливість рішення, реакція правозахисників залишається стриманою – занепокоєння викликають суттєві обмеження повноважень комісії та виключення з її складу певних релігійних груп.
Закон, ухвалений під вигуки протестів
2 грудня закон підтримали 160 парламентарів, 79 проголосували проти. Засідання супроводжувалося гучними протестами й демонстративним виходом із зали представників релігійних партій, повідомляє Centre for Legal Aid and Assistance (CLAAS-UK), передає The Christian Post.
Новий орган буде складатися з 18 членів і відповідатиме за розслідування порушень, захист прав меншин, моніторинг їхнього добробуту та перегляд наявних правових гарантій.
Вимога створити таку комісію була висунута Верховним судом ще у 2014 році – після масштабних нападів на немусульманські громади, зокрема на християн.
Спірні положення та вилучені повноваження
Обговорення документа в Парламенті продемонструвало глибокі розбіжності. Найгостріше критикували:
• виключення громади Ахмаді (мусульманське об'єднання засноване в Індії),
• вилучення права комісії ініціювати розслідування самостійно,
• включення мусульманських членів до складу органу, що мав би представляти саме меншини.
Міністр юстиції Азам Назір Тарар наполягав, що закон «чітко визначає, хто належить до меншин» і запевнив, що жодна норма «не суперечитиме Корану та Сунні», пише UCA News.
Законопроєкт, який Парламент ухвалив навесні, передбачав значно ширші повноваження: можливість комісії інспектувати в’язниці, викликати свідків і починати розслідування без зовнішнього дозволу. Президент Асіф Алі Зардарі повернув документ на доопрацювання – і всі ці функції зникли.
Ахмаді виключені
У фінальній редакції зі складу комісії повністю виключили громаду Ахмаді, яку держава офіційно вважає немусульманською, попри те що її представники називають себе мусульманами.
Тарар заявив, що комісія не охоплюватиме «порушників спокою або тих, хто не визнає себе немусульманами».
Спільнота засудила як саме рішення, так і риторику депутатів. «Опозиція та навіть частина урядовців відкрито виголошували образливі промови просто в Національній асамблеї», – сказав речник громади Амір Мехмуд. За його словами, громаду не запросили до консультацій і свідомо виключили з процесу.
Хто увійде до комісії
Членів призначатиме прем’єр-міністр на три роки. У склад комісії ввійдуть:
• троє індусів (з них двоє – із нижчих каст),
• троє християн,
• один сикх,
• один бахай,
• один парс,
• двоє мусульман – експертів з питань прав людини.
Також кожна з чотирьох провінцій Пакистану призначить по одному представнику від департаментів меншин або прав людини, ще одного делегата надасть Ісламабад.
Обережна підтримка правозахисників
Правозахисні організації привітали ухвалення закону, але наголосили, що без реальних повноважень і незалежності комісія ризикує лишитися декоративним органом.
Комісія з прав людини Пакистану заявила, що захист має поширюватися на всі релігійні меншини – «без винятків і поділу на категорії» – відповідно до конституційних гарантій.
Директор CLAAS-UK Насір Саїд назвав ухвалення закону «позитивним кроком, хоч і запізнілим більш ніж на десять років». Він нагадав, що правозахисники домагаються створення комісії ще з 2014 року.
Водночас Саїд наголосив, що орган має працювати активно, а не існувати на папері: «Комісія повинна займатися питаннями примусових навернень, викрадень, примусових шлюбів, дискримінації та зловживання законами про богохульство – проблемами, які завдають меншинним спільнотам величезних страждань».
Глибші тріщини в пакистанській демократії
Експерти звернули увагу, що ухвалення закону відбулося на тлі ширшої кризи демократичних інституцій.
Лише за кілька тижнів до цього Парламент схвалив 27-му конституційну поправку, яка надала президенту та голові армії, фельдмаршалу Асіму Муніру, довічний імунітет від переслідування й створила Федеральний конституційний суд із повноваженнями, подібними до Верховного.
Релігійні меншини Пакистану – християни, індуси та сикхи, що становлять близько 4% із 241,5 млн населення – давно повідомляють про системні зловживання: примусові навернення, шлюбні примуси, дискримінацію у держустановах і постійні справи за звинуваченням у богохульстві.
Пакистан з населенням 97% мусульман входить до топу найнебезпечніших країн для християн. В списку World Watch List 2025 міжнародної організації Open Doors країна займає восьме місце за рівнем переслідувань.
Джерело: The Christian Post
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут