П’ять країн із комуністичними режимами – Китай, Куба, Лаос, Північна Корея та В’єтнам – запроваджують жорсткі обмеження на діяльність християнських церков, посилюючи фінансовий контроль, моніторинг богослужінь і кримінальне переслідування вірян, повідомляє Слово про Слово з посиланням на International Christian Concern.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Комуністична модель контролю: релігія як загроза державі
Християни в комуністичних країнах стикаються не лише з ідеологічним тиском, але й із системними інструментами державного контролю – від обов’язкової реєстрації церков до суворих фінансових перевірок та кримінального переслідування за «незареєстровану діяльність».
Комуністична доктрина традиційно спирається на атеїзм, а будь-яку незалежну духовну структуру розглядає як конкурента у сфері впливу на суспільство. Саме тому християнські громади часто опиняються під наглядом або у підпіллі.
Китай: тотальна фінансова прозорість і «сінізація Церкви»
У Китаї влада дозволяє існування лише зареєстрованих церков, які мусять прийняти принципи «сінізації» – інтеграцію комуністичної ідеології та китайських «цінностей» у богослов’я й богослужіння.
З 2022 року діє закон «Про фінансовий нагляд за місцями релігійної діяльності», що дає урядовим органам право проводити перевірки активів та аудит церковних коштів.
Крім того, пастори повинні письмово підтверджувати «любов до батьківщини», підтримку керівництва Комуністичної партії та дотримання «цінностей соціалізму».
Церкви не можуть самостійно розпоряджатися своїми фінансами або нерухомістю – усі рішення контролюють місцеві органи влади.
Куба: кримінальне покарання за іноземну підтримку
У Кубі пастори та християни можуть отримати до 10 років ув’язнення за отримання фінансової допомоги з-за кордону.
Хоча закон вимагає реєстрації релігійних громад, влада систематично відмовляє в реєстрації новим церквам і використовує її відсутність як підставу для переслідування.
За даними USCIRF, чиновники «регулярно й без пояснень» відхиляють заявки на реєстрацію, тим самим легітимізуючи подальші репресії.
Лаос: дозвіл на кожну дію громади
У Лаосі релігійні громади можуть діяти лише після реєстрації, але навіть зареєстровані церкви зобов’язані погоджувати із владою практично все:
▪ проведення богослужінь;
▪ пересування служителів;
▪ будівництво або ремонт храмів;
▪ відкриття нових груп чи громад.
Влада може зупинити будь-яку діяльність, якщо вона «загрожує стабільності чи суспільному порядку».
Усі християнські тексти й друковані матеріали мають проходити державну цензуру.
Північна Корея: церкви як декорації
Офіційні церкви у Північній Кореї фактично є фасадними структурами, створеними для демонстрації «релігійної свободи» іноземним делегаціям.
Держава заохочує громадян повідомляти про будь-які випадки приватної молитви, несанкціонованих зустрічей або зберігання біблійної літератури.
Наслідки – тортури, табори, страти.
В’єтнам: повний доступ держави до церковних документів
В’єтнам також вимагає обов’язкової реєстрації та регулярно проводить перевірки фінансів.
У 2024 році набув чинності Декрет №95, який дозволяє владі вимагати церковні фінансові звіти та призупиняти релігійну діяльність без пояснення причин.
Мета тиску: придушення Церкви та поширення страху
Усі ці режими використовують один і той самий інструментарій:
▪ нескінченна бюрократія;
▪ штрафи та аудит;
▪ криміналізація неформальних богослужінь;
▪ контроль фінансових потоків;
▪ цензура релігійної літератури.
Будь-яка «помилка» може стати формальною підставою для закриття церкви, ув’язнення пастора або накладення непідйомних штрафів. Мета – не лише послабити Церкву, а й посіяти страх серед тих, хто слідує за Христом.
Згадуймо в своїх молитвах християн, які щодня ризикують своїм життям, слідуючи за Христом. Пам’ятаймо – ми всі одна світова родина послідовників Ісуса Христа.
Джерело: Слово про Слово
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут