Декілька тижнів тому в Бока-Ратон, штат Флорида, раптовий шторм обрушився з такою силою, що за лічені хвилини перетворив парковки на річки, а вулиці на вируючі потоки, розповідає Crosswalk.
18-річний Томас Руццано разом із дівчиною саме виходив із кінотеатру в Mizner Park, коли грім розкотисто загримів над містом, а вода почала стрімко підніматися.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
«Увесь фільм було чути, як ллє й гримить, – згадує Томас. – А коли вийшли – ми вже стояли по коліна у воді».
За короткий, але шалений зливовий удар на місто впало понад вісім дюймів опадів. Автомобілі зупинилися просто посеред дороги, пришвартовані човни, а рівень води піднімався з кожною хвилиною. Люди розгублено стояли, не знаючи, що робити.
Томас не вагався.
«Я просто пішов від машини до машини, перевіряючи, чи з людьми все гаразд», – каже він.
Пробираючись спершу крізь воду по коліна, а потім – по пояс, він стукав у запітнілі вікна, допомагав вибратися переляканим пасажирам і водіям, доки вода не піднялася ще вище. Загалом він витягнув шість чи сім людей.
І раптом хтось крикнув: у машині неподалік залишився літній чоловік.
«Він був заблокований у затопленому авто»
Коли Томас дістався до нього, вода вже піднялася чоловікові до плечей. Ремінь безпеки заклинило, дверцята не відчинялися.
Томас разом із кількома перехожими, які кинулися на допомогу, ривком відчинили двері й розблокували ремінь.
«Так, він справді був затиснутий у машині, ми мусили допомогти йому вибратися, – розповідає Томас. – Він був повністю дезорієнтований, тому ми просто взяли його під руки й вивели в безпечне місце».
Літнього чоловіка провели крізь брудну річку, що утворилася на парковці, до найближчого ресторану – наляканого, але живого.
Сміливість заражає
Невдовзі до Томаса приєдналися інші. Наче хвиля добра прокотилася затопленою стоянкою: незнайомці подавали одне одному руки, роздавали рушники, допомагали бабусям і дітям, підтримували тих, хто тремтів від страху.
Цього дня піднімалася не лише вода – піднімалася людяність.
«Всі просто дякували, – каже Томас. – Казали, що їм пощастило, що я був там».
Коли вода нарешті почала спадати, батьки Томаса опублікували відео з інтерв’ю, де він розповідає про порятунок. Підпис був коротким: «Мама й тато дуже пишаються тобою».
Більше ніж просто сміливість
Можливо, у цій історії найважливіше не лише те, що один хлопець кинувся рятувати інших. А те, що один вчинок здатен запалити в людях співчуття й пробудити добро, навіть серед хаосу.
У світі, який часто здається розділеним і втомленим, Бог усе ще торкається сердець – кличе людей ступити у воду, увійти в хаос, щоб винести інших у безпечне місце.
Бо любов, як і вода, рухається швидко. Тільки от після себе вона залишає не руїну, а життя.
«Коли переходитимеш через води, – Я буду з тобою» Ісаї 43:2
Джерело: Crosswalk
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут