Його маршрут пролягав через населені пункти Туреччини, які відвідав близько двох тисяч років тому апостол Павло, проповідуючи Євангеліє.
Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!
Андрій подорожував наодинці. Самотності не відчував, бо в кожному дні насолоджувався присутністю Бога.
Про здійснення великої мрії та пригоди на своєму шляху мандрівник розповів для svitogliad.com.
Велика мрія з глибокою ідеєю
Андрію Різнику 53 роки. Він любить їздити на велосипеді. Каже, що під час кожної поїздки спілкується з Богом.
«Це особливий драйв, коли їдеш і відчуваєш Його подих», – ділиться.
Проте мандрівка Туреччиною була не лише для цього. Під час неї він розповідав Євангеліє.
Представлявся так: «Я – Андрій, турист з України. Їду по стопах Павла, який дві тисячі років тому проповідував тут Бога живого – Ісуса Христа».
Ці слова перекладач Google озвучував турецькою мовою. З цього починалась кожна розмова. Турки дивувались, а чоловік продовжував говорити про Христа як Господа і Спасителя від гріхів.
Андрій Різник привертав увагу людей також своєю майкою. На ній був напис «3:16», який означає вірш з третьої глави Євангелія від Івана: «Так бо Бог полюбив світ, що віддав Сина Свого Однородженого, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне».
Це був ще один привід, аби розповісти іншим про відкупительну любов Бога.
Ця подорож – велика мрія Андрія, яка зароджувалась в думках поступово.
Від мрії до дії: з чого все почалося
Рік тому Андрій Різник побував у місіонерській пізнавальній подорожі в Анкарі. Там навчався, як це – бути місіонером та взаємодіяти з різними народами.
«Ми вивчали Дії святих апостолів і мандри Павла на території сучасної Туреччини. Дуже цікаво було дізнаватися, де він був і як на нього реагували. Там прийняли, там – побили… Мене це захопило. Я на емоціях навіть сказав, що залишився б там служити. Але в мене літня мама в Кривому Розі, тому я повернувся додому», – каже чоловік.
Молився за Туреччину. Під час однієї спільної церковної молитви за Божі мрії він зрозумів, що хоче проїхати «по стопах Павла».
Після цього була ще одна подорож в Туреччину влітку 2021 року. Знайомий пастор, який поїхав на місію в Анталію, запросив Андрія в гості. Він відпросився з роботи і полетів.
Купив велосипед і почав мандрувати. Під час однієї з поїздок здолав понад 130 кілометрів. Це був його особистий рекорд. Після цього чоловік зрозумів, що його мрія може стати реальністю.
Почав планувати час та маршрут поїздки, збирати гроші, вивчати мову – найнеобхідніші слова та фрази.
Купив новий велосипед та спеціальні сумки для подорожі, щоб покласти туди всі свої речі.
Замовив квитки на кінець вересня, бо вирішив, що це найкращий час для мандрів.
Турки почули про Христа як про Бога, а не пророка
Після прильоту два дні готував велосипед і поїхав. З собою мав намет, каримат, спальник, теплі речі. Ночував і в наметі, і в готелях.
Одного разу незнайомі люди заплатили йому за номер, почувши, як він розповідає про ціль поїздки на ресепшені готелю.
Андрій Різник побував в усіх місцевостях, які відвідував апостол Павло. Це Анкара, Анталія, Перге, Антіохія, Іконія… Також завітав на території, де були сім церков – Ефес, Смирна, Пергам, Фіатіра, Сардис, Філадельфія, Лаодикія.
Всього подолав понад 2200 кілометрів.
«Я весь час спілкувався з людьми. Свідчив про Христа. Їм було дивно чути про Нього як про Бога, а не як пророка, як вони звикли. Турки дуже приязно мене зустрічали. Мені здавалося, ніби сам Бог приймає мене через них», – розповідає Андрій.
Він помітив, що там багато кав’ярень, а люди, переважно чоловіки, люблять проводити час за розмовами. Не раз Андрій зупинявся в таких закладах і спілкувався з відвідувачами. Якось навіть потрапив на турецьке весілля.
Жартує, що спілкувався «на пальцях». Деякі слова вивчив, решту – через перекладач в телефоні.
З’ясувалося, що турецькі діти знають про Україну, бо є фанатами наших футболістів.
До обіду співав, після обіду – слухав радіо
Харчування мандрівника було просте: вранці кава, потім – чай з солодощами. Їв цукати, горіхи, шоколад, печиво, йогурт, фрукти – яблука, мандарини, гранати. Часом купував бургери та іншу їжу.
Вранці Андрій Різник молився та читав Біблію. До обіду по дорозі співав, молився і благословляв Туреччину. Після обіду вмикав християнське українське радіо.
«Їду по країні, дивлюся – вона така красива! Там Бог показав, який Він великий і гарний, проявив Свою любов до мене. Він говорив через людей, і через ці гори, поля, архітектуру… – ділиться враженнями Андрій. – Там так неймовірно було, я стільки знімків зробив. Викладав в фейсбуці, люди були в захваті! Я сам в захваті був від поїздки. Це було так, ніби Сам Бог вів мне, бо все вийшло так, як я планував».
Читайте також: 10 порад для чоловіків середнього віку
Особливо вразила Каппадокія. Там – унікальні вулканічні ландшафти, печерні та підземні міста, каньйони… На світанку щодня там злітали в небо сотні повітряних куль. Чоловік спостерігав за цим зі здивуванням та захватом.
Дуже сподобалась йому ще Памукалле. У тій місцевості вода з термальних джерел, століттями стікаючи зі схилу гори, утворила білі каскади, тераси та басейни.
Дивлячись на творіння Бога на землі, Андрій Різник їхав з усмішкою на лиці. У такі миті розумів, що незрівнянно більше будуть мати вірні Йому на небесах.
В Анталії він побував у молитовному місці, яке облаштовує подружжя пенсіонерів з Англії. Вони придбали ділянку і в дерев’яному будинку зробили молитовну кімнату для християн. Туди Андрій хоче приїхати ще, бо відчув там особливу присутність Бога.
Мріяти – добре, але треба діяти
Андрія часто запитували, чому він поїхав сам. Пояснює: все відбувалося так швидко, що він не встиг когось запросити. На наступні мандрівки планує їхати з друзями.
«Друзі казали взяти електрошокера або газового балончика. Нічого не брав. Мені не було страшно, бо зі мною був Бог. Крім того, я вже бував в Туреччині до цього і бачив, що люди дуже приязні», – говорить чоловік.
Він знав, що буде нелегко, але мав сильну віру, що все вдасться.
Якщо на рівнинах температура повітря була до 20 градусів за Цельсієм, то в горах було холодніше, кілька разів накривало дощем.
Було чотири важких перевали, коли велосипед потрібно було котити під гору.
В дорозі пробивав колеса, тож купляв нові камери й шину. Одного разу впав з велосипеда на трасі з потужним рухом автомобілів, але, на диво, залишився неушкодженим.
Хоч для Андрія долати великі дистанції – звично, проте м’язи втомлювалися від їзди. І все ж вистачало сил щоранку вставати, збирати намет і всі речі, прив’язувати до велосипеда і їхати далі.
«Це було непросто, але захопливо, – пригадує. – Я дуже багато дізнався про Бога в цій поїздці. Він показав Себе в усіх іпостасях. Я зрозумів, що якщо твоя мрія в Його волі, то вона обов’язково здійсниться. І при цьому Бог буде берегти тебе. Головне – вірити».
Андрій Різник вважає, що Божа любов проявляється і в тому, що ми маємо здатність мріяти.
«Я читав книги Шимона Переса «Дрібних мрій не буває» і Ніка Вуйчича «Життя без обмежень». Вони надихнули мене до дій. Мріяти, молитися – це добре, але треба діяти. Ісус дав повеління проповідувати в Єрусалимі, Юдеї, Самарії і до краю землі. На треба йти. Людям потрібен Ісус», – каже чоловік.
Наголошує: поза зоною своєї домівки, там, де некомфортні умови, відбувається грандіозне спілкування з Богом. Тоді людина не має іншого виходу, як довіряти Йому.
Дерело: svitogliad.com
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут.