Її завдання – не менш важливе, адже передусім «ми боремося не проти людей, не проти плоті й крові, а проти правителів, володарів темряви цього світу, духовних сил зла на небесах» (До Ефесян 6:12). Перемоги на фронті нерозривно пов’язані з перемогами духовними. А перемоги духовні – з невідступністю.
Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!
У молитовному борінні може настати певна втома, може згасати вогонь, але віра, наполегливість і невідступність знову й знову здійматимуть наші руки. Адже стояти в молитві – це наша відповідальність і перед Богом, і перед людьми. Яскравим прикладом взаємозв’язку між молитвою та подіями на полі бою є події, описані в Книзі Вихід, в розділі 17: щоразу, коли Мойсей піднімав руки до неба, ізраїльський народ перемагав у битві, коли ж він опускав їх, то перемагав ворог.
Про це йдеться на molytva.org.ua.
Посеред труднощів ми повинні більше, а не менше звертатися до Бога. Псалмоспівець вигукує: «Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!» (Псалом 41:12). Бог обіцяє нам: «Не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю» (Ісаї 41:10).
У Євангелії від Луки є притча про вдову та неправедного суддю (18:1-8). У першому вірші цього уривка сказано про те, що треба завжди молитися і не занепадати духом. Як це просте напуття актуальне для кожного з нас у ці нелегкі часи! Вдова невідступно докучала судді проханнями про захист. Жінка, яка втратила чоловіка, належала до знедоленої категорією людей. Суддя був неправедний, він не мав совісті, не боявся Бога, до того ж вдова не могла йому щедро віддячити – отож, він не мав жодних причин допомагати їй. Тому й довго відмовляв. Але невідступність вдови зробила свою справу – суддя здався і допоміг, хоч би тільки вона відстала від нього.
Ісус виводить мораль цієї притчі: «Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний? А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них? Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону!» (Від Луки 18:6-8).
Але заключні слова Ісуса кидають виклик усім нам – віруючим! «Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?» (Від Луки 18:8). Вдова була невідступною й отримала те, що просила, по невідступності своїй. А я, віруюча людина, чи вистачить мені віри, наполегливості й невідступності, щоб не втомлюватися просити, чекати, просити, чекати і з вірою знову просити до переможної відповіді від Бога? Чи стоятиму я у вірі, скажімо, до повної перемоги України у цій війні, чи не зневірюся, чи не опущу рук, чи не здамся?
Подібно до того, як кожне зерно серед десятків тисяч інших є частиною загального врожаю, кожна невідступна молитва, яка багато разів проголошується, необхідна для отримання очікуваного благословення. Кожна окрема молитва з вірою має свою дію. Вона відкладається і додається до відповіді, яка приходить свого часу до тих, хто стоїть у молитві до кінця.
Джерело: molytva.org.ua
Більше рубрик та новин тут