При цьому 4% респондентів стали менш релігійними з лютого 2022 року, а 65% зазначили, що їх ставлення до релігії та віри не змінилося, пише Слово про Слово.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Серед респондентів віком від 60 років з початку війни зміцнилися у вірі 34%, а серед респондентів до 30 років – 18%.
Найбільша частка людей, які стали більш релігійними на заході – 31%, а в інших регіонах цей показник становить від 22% до 24%.
«Спостерігається істотна різниця між рівнем декларованої релігійності й рівнем віднесення себе до конкретної релігійної громади», – кажуть соціологи.
Скільки українців вважають себе віруючими
Як свідчать результати загальнонаціонального опитування, у листопаді 2022 року 74,1% українців назвали себе віруючими, порівняно з 2021 роком – такими визнали себе 67,8%.
«Зростання частки віруючих порівняно з 2021 роком відбулося насамперед завдяки Центральному регіону – тут частка віруючих серед дорослого населення зросла з 63,5% до 76%», – кажуть соціологи.
Загалом рівень релігійності вищий у старших вікових групах порівняно з молодшими.
Приналежність до релігійної громади визнали лише 26,5% респондентів (проте останніми роками кількість таких респондентів зростає: у 2021 році їх було 21%, у 2020 році – лише 16%). Чим старші респонденти, тим частіше вони називають себе членами релігійної громади (від 18% у віковій групі 18-24 до 33% серед тих, кому 60 років і старше).
Найбільше членів релігійних громад на Заході країни (46%, у Центральному регіоні та на Сході – 20%, на Півдні – 15%). Переважно жителі села частіше є членами релігійних громад, ніж мешканці міст (37% і 21% відповідно), жінки частіше ніж чоловіки (31% і 21%).
Ставлення українців до церкви
На запитання про частоту відвідування церкви (дому молитви) 47% респондентів відповіли, що відвідують церкву, як і до війни, 11% почали відвідувати церкву частіше, а 12,5% – рідше (інші 27% відповіли, що «раніше взагалі не відвідували та не відвідують зараз»).
У 2022 році, після початку повномасштабної війни проти України, 59% опитаних відзначили позитивну роль Церкви в українському суспільстві – це найвищий показник з 2000 року. У 2021 так вважали 49,5% респондентів, а у 2020 році − 40%.
Якщо порівнювати з 2021 роком частка тих, хто погоджується із цією думкою зросла в усіх регіонах, крім Східного (у Західному – на 7%, у Центральному – на 8%, у Південному – на 19%). У Східному регіоні на позитивну роль Церкви вказує значно менша частина українців порівняно з іншими регіонами (на Заході – 78%, у Центрі – 54%, на Півдні – 60%, на Сході – 41%).
Є й ті, хто не погоджується з цією думкою – 26%, порівняно з 2021 роком таких було більше – 33%. Наразі цю позицію найчастіше поділяють жителі Сходу (36,5%), а рідше – Заходу (12%). І лише 3% поділяють думку про негативну роль Церкви в українському суспільстві.
Допомога релігійних громад під час війни
74% респондентів стверджують, що релігійна громада, до якої вони належать, надавала матеріальну допомогу переселенцям з початку повномасштабної війни, а 73,5% зазначили, що їхня церква надавала допомогу ЗСУ.
Крім того, 59% українців повідомили, що їхня громада приймала біженців на тимчасове проживання, 41% – залучила або розповсюдила гуманітарну допомогу з-за кордону, 38% – надала допомогу медичним та соціальним закладам, 35% – надала допомогу жителям деокупованих та прифронтових територій, 28% – облаштувала бомбосховище у приміщенні церкви, 27% – допомагала евакуювати жителів із тимчасово окупованих територій та територій, що піддалися обстрілам.
Також 54% членів релігійних громад відзначили, що під час війни вони отримували моральну підтримку від релігійної громади, до якої вони належать, 47% мали психологічну підтримку, а 22% – матеріальну допомогу.
Джерело: Слово про Слово