Касетні бомби почали падати на територію України з перших днів масштабного вторгнення РФ. Такі боєприпаси запускають із літаків або артилерії. Вибухаючи в повітрі, снаряд розкидає менші бомби на великій площі. Вони довгий час загрожуватимуть людям, оскільки переважно не вибухають під час удару і фактично діють як міни, які можуть вибухнути навіть за кілька років.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
У звіті Коаліції з питань касетних боєприпасів (Cluster Munition Coalition) пишуть, що у 2024 році в усьому світі було 314 жертв цих бомб, із них 193 — це українці, пише rfi.fr.
Загалом із початку російської війни в Україні зареєстрували понад 1200 таких жертв, більшість із них — у перший рік повномасштабного вторгнення.
У звіті наголошують, що ця цифра занижена, і зазначають, що лише торік Україна зазнала близько 40 обстрілів касетними боєприпасами, про які не повідомляли.
А втім, атаки касетними бомбами РФ не припиняє і 2025 року. Одна з останніх сталася в ніч проти 17 червня в Києві. Тоді мерія назвала такі удари «геноцидом».
У 2023 році США передали касетні боєприпаси і Україні, яка почала їх активно застосовувати проти російської армії. Це мало компенсувати нестачу артилерійських снарядів під час літнього контрнаступу.
Того ж року Джон Кірбі, тодішній речник Ради національної безпеки США, зазначив, що Україна використовує касетні боєприпаси «ефективно» та «коректно». Адже удари завдавали по військових об’єктах глибоко на окупованих РФ українських територіях.
Попри високу ефективність касетні боєприпаси належать до зброї невибіркової дії і під час застосування проти цивільних призводять до великої кількості жертв та постраждалих.
«Катастрофічні наслідки»
Ані Росії, ані України немає у списку 112 держав, які підписали 2008 року «Конвенцію про касетні боєприпаси». Цей документ забороняє використовувати, передавати, виробляти та зберігати ці снаряди.
До конвенції також не приєдналися М’янма та Сирія, де у 2024 році теж зафіксували атаки із застосуванням касетних боєприпасів.
Не є учасниками договору і США, які передали касетні боєприпаси Києву. Це викликало обурення Москви, яка, зауважимо, може бити по українських землях не лише власними касетними бомбами. У 2025 році на контрольованій Україною території знайшли суббоєприпаси з корейськими позначками.
Як пишуть у звіті Коаліції, зараз не зрозуміло, чи використовували ці снаряди північнокорейські сили, які воюють на боці РФ, чи російська армія просто придбала їх у КНДР.
Попри договір між 112 державами, касетні бомби є популярною зброєю. Наприклад, у червні 2024 року компанії з Індії та Південної Кореї рекламували свої снаряди на виставці озброєнь Eurosatory у Франції, яка є державою-учасницею конвенції.
Коаліція з питань касетних боєприпасів попереджає про загрозу зусиллям встановити нові міжнародні норми щодо використання касетних боєприпасів.
Так, цього березня Литва стала першою країною в історії, яка вийшла з договору, посилаючись на регіональні проблеми безпеки.
Тамар Габельнік, голова Коаліції з касетних боєприпасів, засудила вихід і попередила, що це «підриває норму, створену конвенцією, із катастрофічними наслідками для верховенства міжнародного права, що захищає цивільне населення».
«Ми вже бачили, який вплив це рішення мало на Договір про заборону мін, і держави повинні бути вкрай обережними щодо ширшого ефекту доміно», — заявила Габельнік.
А втім, після цього кроку Литва пішла далі — і разом із Польщею, Латвією, Естонією та Фінляндією також заявила про вихід із договору про заборону протипіхотних мін через занепокоєння російською агресією.
Джерело: rfi.fr
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут