"Це боєприпаси, озброєння і техніка, яку передають нам міжнародні партнери в рамках формату Рамштайн, данської моделі тощо", - зазначила Підляса.

При цьому, за словами голови бюджетного комітету, якщо в 2022 році розподіл між військовими і невійськовими видатками був приблизно 50 на 50, то "в перші 8 місяців 2025 року ми вже витрачаємо більш ніж 62% наших видатків на потреби оборони".

Левовою часткою видатків на оборону – майже 2 трлн грн – спрямують до Міноборони.

Найбільша стаття оборонних видатків - грошове забезпечення та інші виплати військовим. На це піде 1,143 трлн грн, що на 17 млрд більше, ніж у 2025 році.

Друга найбільша стаття – закупівля та ремонт військової техніки, на що має піти майже 680 млрд грн. Але це на 4,65 млрд менше, ніж вже передбачено на поточний рік. Понад 44 млрд бюджетних коштів має піти на виробництво вітчизняної зброї.

На початку цього року уряд збільшував фінансування виробництва зброї, "забираючи" кошти із плану видатків на кінець року. Щоб не допустити браку фінансування, видатки на оборону довелося збільшувати "в процесі", і в липні парламент проголосував за збільшення фінансування на 400 млрд грн.

Очевидно, щоб уникнути подібних ситуацій, на 2026 вперше заплановано створення резерву коштів для сектору безпеки та оборони на 200 млрд грн. Кошти на це мають надійти із загального фонду бюджету (140 млрд грн), а також від очікуваного перевиконання показників після реформи митниці (на 60 млрд грн).

Видатки на владу та "стратегічні комунікації"

Центральні органи влади - парламент, уряд та президентський офіс - у 2026 році мають отримати більше грошей. Найбільше зростання і найбільше фінансування отримає Верховна Рада – 3,65 млрд грн, що на 16,2% більше за цьогорічні.

Майже на 16% більше отримають антикорупційні органи - Спеціальна антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро. Їхнє фінансування коштуватиме державі майже 3 млрд грн.

Водночас видатки на Державне бюро розслідувань зростуть на 23% і перевищать 4,7 млрд грн.

У 10 разів – із 405 млн грн до 4 млрд грн - зростуть видатки за статтею "забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування".

А от видатки на виробництво інформаційних програм для державних потреб та іномовлення - так званий "Марафон" – залишилися без змін і складатимуть 1,5 млрд грн.

Так само не зазнали змін видатки на компенсації за знищене житло – 3 млрд грн, хоча на програму єВідновлення витрати зростуть на 23%.

Крім того, уряд заклав у проєкт бюджету на наступний рік майже 2 млрд грн на реалізацію "ресурсної" угоди зі США та 50 млн грн на створення інституційних компонентів для початку роботи накопичувальної пенсійної системи.

Соціалка повертається

Розроблений урядом проєкт бюджету на 2026 рік передбачає зростання головних соцстандартів – прожиткового мінімуму та мінімальної зарплатні. Зростання є невеликим (менше 10%), але показове: у 2025 році ці показники були заморожені. Тоді це пояснювали необхідністю сконцентрувати усі фінансові ресурси на обороні.

Війна триває, але тепер мінімальну зарплатню пропонують підвищити з 8000 грн до 8647 грн, загальний прожитковий мінімум з 2920 грн до 3209 грн, а мінімальну пенсію – з 2361 грн до 2595 грн. Відтак, і максимальна пенсія в Україні зросте до 25,95 тис. грн.

При цьому, як очікується, середня зарплата в Україні має перевищити 30 тис. грн (на 5 тис. грн більше ніж у 2025 році).

На понад 10% зростуть і бюджетні видатки на соціальну підтримку – до 465,37 млрд грн.

Із них понад 100 млрд грн (на 27% більше ніж у 2025 році) виділено на програму соцзахисту громадян, що потрапили у складні життєві обставини. Йдеться, зокрема, про допомогу людям з інвалідністю та ВПО, яких в Україні зареєстровано 3,7 млн осіб.

У 2026 також майже удвічі зростуть видатки на соцзахист дітей, - до 52,74 млрд грн. Половина з цих коштів піде на те, що прем'єрка Юлія Свириденко назвала "новим напрямом - фінансування заходів із підтримки демографічного розвитку". Зокрема, йдеться про допологову підтримку, одноразові виплати при народженні дитини, які зростуть до 50 тис. грн, та допомогою для догляду за дитиною до 1 року.

Майже 18 млрд грн уряд планує витратити на ветеранську політику.

Понад 42,3 млрд грн планується витратити на субсидування комунальних послуг, - із розрахунку, що їх потребуватимуть 2,7 млн домогосподарств. Це стільки ж як і у 2025 році, хоча у Пояснювальній записці до проєкту бюджету передбачається підвищення тарифів на опалення (при незмінних тарифах на газ).

На повернення українців з-за кордону виділяють 150 млн грн – при тому, що для розрахунків бюджету брали дані Державної міграційної служби про зареєстровані в Україні 28,7 млн населення.

Крім того, у 2026 році уряд також пропонує і підвищення невійськових, гуманітарних видатків.

Зокрема, видатки на освіту та науку у 2026 році передбачено збільшити на 30%. Освітня галузь отримає 265,4 млрд грн. При цьому, як повідомила прем'єр-міністр, передбачається підвищення середньої зарплати вчителів на 50% двома етапами — 30% з 1 січня 2026, 20% з 1 вересня 2026.

На шкільні укриття пропонують виділити 5 млрд грн.

Є також деякі зростання і у вищий освіті, - зокрема, витрати на стипендії зростуть на понад 1 млрд грн – до 6,61 млрд.

У 2026 на 14,5% зростуть також і видатки на охорону здоров'я – до 254,8 млрд грн. Левова частка цих коштів – майже 200 млрд грн – піде на фінансування програми медичних гарантій.

Крім цього, уряд заклав кошти на централізовану закупівлю ліків хворим на ВІЛ/СНІД, туберкульоз, онкологічні, серцево-судинні захворювання на 15,13 млрд грн.

Ще 10 млрд грн планують виділити на нову програму адресних виплат - Чекап 40+. У ній можуть взяти участь громадяни віком від 40 років на проходження комплексного медичного скринінгу здоров'я, пояснила прем'єрка Свириденко. Передусім йдеться про перевірку на серцево-судинні захворювання, діабет і стан ментального здоровʼя.

Про потребу у більших соціальних видатках на тлі гуманітарної та демографічної кризи в Україні говорили багато оглядачів, і так само багато хто минулого року критикував уряд за рішення заморозити соціальні стандарти.

Проте і у пропозиціях їх підвищити також вбачають різні мотиви.

"У нас був в різні роки Бюджет розвитку, Бюджет відбудови, Бюджет пандемії, Бюджет супротиву і навіть Бюджет Перемоги... Так ось, дивлячись на цифри та текст Проекту Бюджету на 2026 рік… я знаю яку назву дати документу в цьому році: "БЮДЖЕТ ВИБОРІВ" або "збереження рейтингу за рахунок безкоштовної роздачі слонів", - вважає депутат від опозиційного "Голосу" та член парламентського фінансового комітету Ярослав Железняк.

Втім, грошей на проведення виборів у проєкті бюджету на 2026 рік наразі немає.

Діра в бюджеті

Щоб покрити усі заплановані видатки, в бюджеті бракуватиме майже 2,5 трлн грн. Це трохи менше, ніж у 2025, але все одно це 18,4% ВВП.

Як і у попередні роки головний спосіб закрити цю "діру" - позичати. Переважно у партнерів.

В уряді очікують, що наступного року для фінансування українського бюджету ззовні вдасться залучити 2,1 трлн грн (близько 50 млрд доларів).

Напередодні відправки проєкту бюджету до парламенту міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна досі не має джерел покриття своїх потреб на 2026 рік в обсязі 16 млрд євро або близько 19 млрд доларів.

"Нам потрібно більше грошей, ніж цього року. Ми ще не бачили фінальної стадії цієї війни, тому нам потрібно готуватися", – заявив міністр фінансів.

Згідно із Пояснювальною запискою до законопроєкту про бюджет на 2026 рік, загалом обсяг державного боргу має сягти 10,472 трлн грн та перевищити 101% ВВП. І лише п'ята частина від цього буде внутрішнім боргом. Звідси – чутливість до змін у геополітиці чи курсі головних світових валют, передусім, долара.

Після приходу на посаду президента Дональда Трампа на початку цього року, допомога Україні від США скоротилася, а ЄС, який і так вже був головним фінансовим донором, поступово перебирає на себе і тягар військової допомоги.

За таких умов і без того важлива співпраця з МВФ стає ще важливішою. А МВФ, своєю чергою, активніше нагадує Україні про реформи та пошуки внутрішніх джерел наповнення бюджету.

Нові податки: OLX та інші

Найбільшими джерелами доходів у бюджеті 2026 року стануть ПДВ, податок на доходи фізичних осіб (завдяки збільшенню виплат військовим) та доходи Нацбанку, які він має перераховувати в бюджет. Але цього недостатньо.

Щоб покрити бюджетний дефіцит у попередні роки – не лише під час війни – уряд паралельно із ухваленням бюджету проводив через парламент і зміни у податковій системі, хоча Бюджетний кодекс забороняє робити це менш ніж за півроку до зміни податків.

Глобальне підвищення податків, зокрема ПДВ (як вже не перший рік радить низка економістів), навряд чи можливе, заявив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ради Данило Гетманцев в інтерв'ю РБК-Україна. Але точкові зміни точно будуть, і стосуватимуться вони виведенням економіки з тіні.

Цього ж вимагають від України західні партнери та МВФ, у Меморандумі про співпрацю з яким йдеться, зокрема, і про плани ухвалити закон про 5%-й податок із продавців через інтернет (так званий податок на OLX) до кінця 2025 року.

Законопроєкт про оподаткування доходів з цифрових платформ вже подали на розгляд парламенту. Згідно із ним, оператори платформ (таких як OLX) стануть податковими агентами — вони самі утримуватимуть податок з кожної транзакції (наприклад, за оренду квартир) та перераховуватимуть його до бюджету. Від ухвалення цього законопроєкту в бюджет наступного року очікується отримати 14 млрд грн.

Ще 5 млрд грн – від нового акцизу на солодку воду.

При цьому загальний обсяг тіньової еконміки в Україні голова фінансового комітету парламенту Гетманцев оцінює у 900 млн грн, а також припускає, що до наступного року він може зрости до 1 трлн грн.

Джерело:  BBC.