За його результатами, різкі зростання рівня релігійного населення відбувалися в роки суспільних катаклізмів. Так, зокрема, у 2014 році дослідження зафіксувало зростання, порівняно з «довоєнним» 2013 р., числа віруючих з 67% до 76%, що є характерним для суспільства, яке опинилось у стресовій ситуації. І цей показник досі залишається найвищим за всі роки спостережень; надалі він знижувався і становив наприкінці 2021 р. 68% опитаних.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
У 2022 р., з початком повномасштабної війни, рівень релігійності знову виріс до 74% від опитаних. У наступні роки він впав і становив 70,5% у 2023 р., 68% у 2024 р. і 70% у 2025 р., пише risu.ua.
Загалом, як зазначають у Центрі Разумкова, упродовж усього періоду досліджень — 2000-2025 рр. — українське суспільство демонструє досить високий рівень релігійності.
Зберігається регіональний характер усіх аспектів релігійного і конфесійно-церковного самовизначення громадян України. Захід країни традиційно характеризується найвищим рівнем релігійності, Схід — найнижчим. Однак, порівняно з 2000 р. частка тих, хто вважає себе віруючими, у Центральному, Південному та Східному регіонах зросла, тоді як у Західному регіоні, вона порівняно з 2000 р., не змінилася.
Разом з тим, у 2025 р. у Східному регіоні, порівняно з 2022 р., частка віруючих знизилася з 63% до 54%, у Центральному регіоні — з 76% до 71%.
За результатами досліджень, зберігаються такі закономірності, як залежність рівня релігійності від статі, віку, типу поселення.
Традиційно рівень релігійності є вищим у старших вікових групах, порівняно з молодшими (у 2025 р. найменше віруючих серед 18-24-річних — 52%, тоді як в інших вікових групах — від 62% до 77%).
Cеред жінок віруючих більше, порівняно з чоловіками (76% і 63% відповідно). Частка віруючих є дещо вищою серед жителів сіл (73%), ніж серед жителів міст (69%).
Порівняно з 2000 р., істотно більше стало тих, хто виховувався вдома у релігійному дусі (їх частка зросла з 31% до 44%). Це зазначили 78% жителів Західного регіону, 35% жителів Центрального регіону і лише 28% жителів Сходу та 27% жителів Півдня країни. Найбільше таких серед греко-католиків (84%) та вірних УПЦ МП (73%), найменше — серед «просто православних» (31%), «просто християн» (22%) та тих, хто не відносить себе до жодного віросповідання (7%).
25% опитаних заявили, що після початку повномасштабної війни Росії проти України, за їхньою самооцінкою, стали більш релігійними і віруючими людьми, ніж були раніше, 4% — менш релігійними і віруючими людьми, ніж до війни 2022 р., а 65% — що жодних змін у їхньому ставленні до релігії і віри не сталося.
Відповідаючи на питання, як змінилася частота відвідування ними церкви (молитовного будинку) після початку війни, 47% респондентів відповіли, що відвідують церкву, як і раніше, 14% стали частіше відвідувати церкву, а 12% — рідше (ще 26% відповіли, що «раніше зовсім не відвідували і не відвідують зараз»). Останніх найбільше у наймолодшій віковій групі (43% серед тих, кому менше 25 років).
Дають відповідь, що з початком війни (лютий 2022 р.) стали частіше відвідувати церкву: 41,5% протестантів, 25% греко-католиків, 24,5% вірних УПЦ МП, 16% вірних ПЦУ і лише 7% «просто православних», 5% «просто християн». Частіше стали відвідувати церкву 21% жителів Західного регіону, 16,5% жителів Східного регіону, 11% — Центрального і 7% жителів Південного регіону.
10% опитаних відповіли, що після початку війни стали частіше спілкуватися із священнослужителями, 8% — що стали спілкуватися рідше, 42% — спілкуються як і раніше. Ще 37% відповіли, що «раніше зовсім не спілкуватися із священнослужителями і не спілкуються зараз. Останніх найбільше у наймолодшій віковій групі (52%). Найбільша частка тих, хто відповів, що став спілкуватися із священнослужителями частіше — серед протестантів (33%).
Джерело: risu.ua
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут