Відтоді минуло кілька тисячоліть. В пам'ять про Андрія Первозванного, саме так його називають у східно-християнській традиції, на тому місці, де апостол поставив свій перший хрест, було збудовано дерев’яну церкву в 1212 році, яка отримала назву Воздвиження Чесного Хреста Господнього.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Русь, держава українців, яка сформувалася в IX столітті, стала східним флангом європейської цивілізації, прийнявши на себе всі удари азіатського світу. Що ж дало нам сили вціліти в цій незмінно турбулентній зоні Євразії? За всіма видимими подіями в світі стоїть невидимий людському оку духовний світ. Саме духовні події суттєво вплинули на історію України.
Русичі-українці звільнилися від поганського рабства, прийнявши християнство більш як 1000 років тому. Наші пращури сотні років прагнули свободи, яку дарував нам Христос. Воля і негативне ставлення до рабства стало частиною духовного ДНК нашого народу.
Протягом десяти століть, починаючи ще з кінця X століття, коли князь Володимир хрестив Русь, на наших землях проголошується Євангеліє. Слово Боже є цінністю для нашого народу.
З древніх київських пагорбів місіонери понесли світло віри Христової углиб Євразії, за Уральські гори, в Сибір, на Далекий Схід, в Азію. Так було тоді – в старий час, так є і в новітній історії. Не маленька Грузія чи Вірменія або країни Балтії, а саме Україна – найбільша країна Європи і в давні часи, і в колоніальному періоді, і особливо в часи гонінь на християн у XX столітті залишалася і залишається справжнім форпостом Христової віри на цих кривавих землях Євразії.
Ми принесли духовне просвітництво на наших теренах і вглиб євроазіатського континенту – від Михайла Ломоносова і тисяч представників еліт та священства Московії, які навчалися в Києво-Могилянській та Острозькій академіях, до тисяч місіонерів з України, які поїхали служити наприкінці XX століття в Росію.
Кривава епоха комуністичного режиму
Як і в Першій, та і в Другій світових війнах Україна ставала театром воєнних дій та територією удару кривавих диктаторів – Гітлера, Сталіна, а потім і повоєнного комуністичного режиму. Українські церкви у часи гонінь на християн пішли у підпілля і таким чином змогли вижити, зберегти свої традиції і свою віру.
Мільйони християн у всьому світі молилися за падіння комуністичної системи, і вона, врешті, впала. Тюрма народів і імперія зла припинила своє існування.
Радянський Союз став тією країною, яка найбільше намагалася вбити українців, знищити їх через голодомор у 20-ті роки, штучний голодомор 32-го і 33-го років, колективізацію, ГУЛАГ, через Сталінські репресії, через голодомор 1947 року.
Біблійний пояс Східної Європи
Після розвалу Радянського Союзу саме українські християни стали найбільшим і найактивнішим пульсаром місіонерства на всьому пострадянському просторі, тобто для Росії, Казахстану, Узбекистану, для Середньої Азії і Кавказу. А згодом почалася робота і в Європі. Україна стала біблійним поясом Східної Європи, центром євангельського церковного життя, освіти і місії.
Ми маємо один із найкращих в Європі законів щодо свободи совісті та віросповідання і безмежну свободу для проповіді Євангелія. Сьогодні Україна налічує більш як 10 тисяч євангельських протестантських церков. Це наше благословення в часи свободи.
Саме Україна, а не Росія є форпостом у захисті сімейних цінностей. Багатотисячні сімейні фестивалі щороку проходили по всій Україні. Захист гідності життя з моменту зачаття та захист дітей і нації від гендерної ідеології є чи не найбільшим рухом у Європі.
Регулярні молитовні групи з вивчення Біблії проходять більш як у 80 державних установах від вищих органів влади до локального рівня. В приміщеннях, де ще 35 років тому славили Леніна і комуністичну партію, сьогодні підносяться молитви до Господа, і державні управлінці вчаться будувати своє життя і країну на біблійних засадах. Національний молитовний сніданок, який проводиться в Україні, є наймасштабнішим у Європі.
А ось те, з якою завзятістю в росії зберігають символи і пам’ятники комуністичної епохи, є не що інше, як старання зберегти служіння і владу диявола в цій країні. Ну а бажання українців викорінити не тільки пам’ятники, а й імена ідолів дуже дратує росіян.
Уже не один рік спостерігаємо, як у росії стає дедалі менше свободи. Тотальний контроль і перешкоджання місіонерській діяльності. Пасторів заарештовують, закривають церкви. Деякі церковні об’єднання визнають терористичними організаціями. Вбивають і саджають в тюрми опозиціонерів.
В усі часи і донині диявол намагається нас знищити. Духовна війна йде в духовному світі за те, щоб Україна не була місіонерським християнським авангардом. Там, за Україною, починається ісламський світ і оцей незрозумілий «руський мір», який так і не став християнським. Україна протистоїть диктатурі зі Сходу, яка намагається маскуватися під консерватизм і традиційні цінності. Тож не дивно, що Російська Православна Церква в 2022 році підтримала і благословила свою інтервентську армію. Це є вирішальний момент в історії протистояння Русі з псевдоруссю – України і російської федерації. І цій історії вже майже 800 років.
Ми живемо в часи великих змін, які, можливо, на сотні років визначають, куди рухатиметься цей світ. І це зовсім не перебільшення з огляду на територіальний і духовний масштаб сьогоднішніх подій на материку Євразія. Тож у ці дні злі, як казав Екклезіаст, молімося за Україну, наповнюймо разом її славою Божою і пробудженням сердець.
Джерело: molytva.org.ua