Причина — «лазівка» у виборчій системі: хоча мандати позначені як «християнські», за кандидатів на ці місця може голосувати будь-який виборець. У підсумку на виборах 2021 року чотири з п’яти місць узяв рух Babylon Movement, що називається «халдейсько-католицькою політичною партією», але з ядром і підтримкою переважно серед шиїтів, а також зі збройним крилом Babylon Brigade.
Першоджерело: christiantoday

За свідченнями місцевих християн та юристів, результат у таких округах часто «відомий наперед»: навіть якщо проголосує тисяча християн, організовані голоси не-християн перекривають їх у кілька разів. У підсумку «представники» громади в парламенті не говорять від її імені й не відстоюють її інтересів.

Халдейська католицька церква офіційно дистанціювалася від Babylon Movement, підкресливши відсутність зв’язку між Церквою та цією політичною силою. Та для виборця зовнішній «католицький» антураж лишається ефективним способом легітимації.

Корінь проблеми — рішення 2009 року, яке дозволило будь-якому іракському виборцю голосувати за «квотні» місця для меншин. Тоді як початкова логіка квоти передбачала, що саме представники меншини обиратимуть своїх делегатів, нині вирішальний вплив мають великі позагромадні електоральні машини.

Місцеві християни називають вибори «театром для зовнішнього світу»: мовляв, це спосіб показати картинку «демократичного процесу», за якою ховаються домовленості, тиск і корупційні схеми. Для іракських християн наслідок очевидний — ще чотири роки без реального голосу в парламенті, безпеки у своїх районах і шансів на відновлення громади.

Висновок простий і жорсткий: квота, яка мала захищати найуразливіших, перетворилася на інструмент контролю над ними. Повернення сенсу «християнським» мандатам можливе лише тоді, коли право голосувати за квоту знову буде прив’язане до самої спільноти, а не до зовнішніх гравців.

Першоджерело: christiantoday