«Трьох струн вистачить, аби дограти пісню»: найцікавіше з ефіру про музичне служіння
Культура і творчість
16.03.2021
Без музики не відбувається жодне зібрання, молодіжна зустріч чи табір. Для співаків та музикантів це не просто гарно проведений час на сцені, а служіння, яке їм ввірив Бог

Що важливо для успіху в цьому служінні? Про це говорили під час прямого ефіру, який влаштував благодійний фонд «Нові вершини».

Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!

Інформаційне агентство «Світогляд» зібрало для вас найцікавіші тези.

Рувим Мироненко, керівник музичного служіння в церкві «Святість», м. Лубни Полтавської області:

«Музика — це інструмент, через який діє Бог. Ми бачимо, що діти постійно з музикою — вони приходять з гаджетами, колонками, тому ми можемо впливати через це в таборах.

Коли ми вибираємо пісні зі словами з Божого Слова, вони більше запам’ятовуються, ніж коли діти просто вчать вірш з Біблії.

Я вірю, що діти у важкі моменти згадують ту чи іншу пісню, яка їх підтримує і нагадує, що Бог їх любить, і їхнє життя — цінне».

***

«Завжди мають бути пісні про запас. Якщо ти живеш музичним служінням, то в тебе є пісні, які ти слухаєш, співаєш і можеш використовувати їх скрізь і не переживати, що мені зараз співати, а що потім».

***

«У гітариста повинен бути комплект запасних струн. У мене струни рвались не раз. Було, що рвалися й дві одночасно. Трьох струн вистачить, щоб дограти пісню. А якщо всі порвались, то є інструмент від Бога — голос.

Можна залучати емоції, голос, дітей. Діти дуже люблять, коли кажуть: «Зараз співають дівчатка». «Зараз співають хлопчики». Коли ти живий музикант, діти бачать твоє життя, і їм теж подобається брати участь у живому служінні».

***

«У музичному служінні важливі особисті стосунки з Богом. Це — головне. Якщо їх нема, то ми не зможемо передати іншим те, чого нема в нас».

Юлія Олешко, місіонерка благодійного фонду «Нові вершини», лідерка вокально-інструментального ансамблю «Сповнені життя», Київ:

«В табір ти їдеш служити, і повинен по максимуму використовувати свої здібності та ресурси.

Якщо я їду в табір як музикант, я не розпочинаю знайомства з дітьми, коли виходжу на сцену. Я починаю комунікувати з ними ще тоді, коли вони тільки прийшли в табір. Я знайомлюсь, дізнаюсь щось про них, граю ігри…

Тоді, коли я виходжу на сцену, вони бачать в мені не музиканта, а свого друга, і тут розпочинається інша бесіда».

***

«Від музиканта багато очікується, а реальність інша.

Очікується, що музиканти включать фонограму, виведуть на екран слова і вивчать з дітьми пісню. Але раптом зникає світло, і треба викручуватись.

Очікується, що музикант буде дуже харизматичним, запалюватиме дітей.

Очікується, що ти приїдеш на місіонерську точку, і в тебе буде якась апаратура чи хороший оператор, який зможе все озвучити.

Але раптом цього всього не виявляється, і тобі потрібно бути до цього готовим. Тобі потрібно бути імпровізатором і вміти виходити з різних ситуацій».

***

«Якщо просять заспівати додаткову пісню, поки готується сценка, музиканти повинні бути завжди в тонусі.

Якщо ми станемо в позицію: ми цього не планували, цього нема по сценарію, ми з вами не домовлялись, — це позиція кардинальна. Якщо ми їдемо служити, ми повинні служити зі смиренням. Якщо так вийшло, корона з мене не злетить, якщо я заспіваю зайву пісню.

Читайте також: Греммі-2021: найкращим альбомом християнської музики обрано "Jesus Is King" Каньє Веста

Музикант повинен мати з собою набір пісень на всі випадки життя, щоб в разі чого швидко зорієнтуватися і знайти необхідну».

***

«Дуже багато залежить від налаштування, бажання щось робити й від того, чи нам взагалі подобається те, що ми робимо. Якщо ми «горимо», ми автоматично передаємо вогонь далі.

Коли я з настроєм співаю якусь пісню, це передається іншим. Якщо я вийшла на сцену тому, що треба, і видавлюю слова, це теж передається.

60% роботи може «вилетіти» через те, що ти сильно хвилюєшся. Нам важливо пам’ятати, що від нас багато залежить, і брати себе в руки».

***

«Ми дуже помиляємося, що музикант має брати більш веселі пісні. Ми упускаємо те, що в першу чергу ми займаємось благовістям. Якщо ми працюємо з нецерковними дітьми, вони повинні почути про Бога.

Якщо це пісня з серйозними словами, ми повинні донести смисл, про що вони співають, і в якому стані повинні це робити, бо це хвала Богу.

Дуже важливий момент — не втратити грань харизматичності, енергії та грань благововіння і духовності».

***

«Торкатись струн душі ми зможемо, якщо будемо виконувати живе і дієве Євангеліє. Якщо ми будемо провідниками між людьми й Богом і будемо сфокусовані на тому, що мій талант — від Нього.

Не потрібно вважати себе кращим за когось, не підносити музичне служіння над іншими служіннями. Ми всі однакові перед Богом».

Олег Данильченко, декан музичного факультету Української теологічної семінарії, пастор церкви «Джерело життя», Вінниця:

«Музикант — це людина, яка знаходиться на виду у всіх. Багато хто, дивлячись на людей на сцені, роблять висновок про всіх людей, які ходять в цю церкву.

Є велика проблема: ми піддаємось гордості. Буває так, що людині важливо себе показати, вона виходить на сцену, співає, а сама живе далеко не християнським життям.

Багато людей дивляться і думають: «Вау, це що, всі віруючі люди такі?»

***

«Якщо людина світить не тим світлом, її треба вивести зі сцени. Багато людей славлять Бога, а в той же момент є противниками Богу, бо Він гордим противиться.

Я вчу регентів і даю їм попередження: «Коли ви станете перед хором, обов’язково зробіть рентген спини. Поки ви співали в хорі, все було добре, ви були людьми, які славили Бога. Але є така проблема: коли музикант стає перед хором, підіймає руки, у нього ззаду прориває горб гордості».

Головне в фокусі тримати те, що в тебе є талант, надихає тебе Бог, але питання: іде ця слава Богу чи ти зупиняєш все на собі?»»

***

«Принцип музичного служіння: на першому місці — текст. Коли я покаявся, то грав у «Скинії», мене не так вражали музика й акорди, як слова.

Сьогодні виникла проблема: ритм став вищим, як текст, головне, щоб голосніше грав барабан…

Наша ціль не «гоп-ца-ца», а донести Євангеліє. Якщо ми будемо робити музику близькою до світу, і люди зі світу бачитимуть, що вона нічим не відрізняється від їхньої, у них може виникнути враження, що віруючі нічим не відрізняються від них і живуть таким же життям…

Треба дотримуватися золотої середини та пам’ятати, що ми служимо Богу».

Джерело: svitogliad.com

_____________________

Всеукраїнський Собор — це об’єднання релігійних та громадських організацій, а також усіх небайдужих громадян навколо християнського шляху розвитку української держави.

Підписуйтесь на нас у Телеграм, Вайбер, Фейсбук та Інстаграм, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!

 

 

Культура і творчістьМолоде життяВсе для церков
Останні новини
Останні новини