Міністерство освіти і науки України надіслало до регіонів детальні методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. 

Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!

Документ визначає єдині підходи до організації безпечного й безперервного навчання здобувачів освіти з урахуванням особливостей безпекової ситуації в конкретному регіоні, наявності та місткості укриттів, а також стійкості інженерних мереж, пише osvita.ua.

Хто і як ухвалює рішення про формат навчання?

Згідно з розʼясненнями міністерства, загальні підходи та рекомендації визначає МОН, натомість конкретні безпекові умови й обмеження на відповідних територіях встановлюють обласні та Київська міська військові адміністрації або ради оборони.

Остаточну модель освітнього процесу (очну, дистанційну чи комбіновану) обирає засновник закладу освіти після оцінювання матеріально-технічної та організаційної спроможності школи.

На основі ухваленого рішення директор закладу освіти затверджує чіткий локальний алгоритм функціонування закладу та порядок переходу між моделями навчання в разі зміни безпекової ситуації. До розроблення й обговорення цього алгоритму МОН рекомендує залучати вчителів та представників батьківської спільноти.

Три основні моделі освітнього процесу

Рекомендації передбачають застосування трьох базових моделей навчання.

1. Очна модель.

1.1. При епізодичних тривогах. Освітній процес здійснюється у звичайних класах. Під час оголошення тривоги всі учасники переходять до сховища. Якщо укриття не облаштоване навчальними зонами, проведення уроку припиняється, але можуть організовуватися консультації, читання чи самостійна робота.

1.2. При тривалих або частих тривогах. Укриття облаштовується як повноцінний навчальний простір із меблями, освітленням, електроживленням та інтернетом. Якщо кількість навчальних місць в укритті менша за загальну кількість учнів, школа може запроваджувати навчання у дві зміни, змінні графіки або скорочувати тривалість очних занять до 50% з використанням інтерактивних технологій.

2. Комбінована (змішана) модель.

Застосовується в разі недостатньої місткості укриття або регулярних тривог, коли школа не може забезпечити одночасне очне навчання для всіх школярів.

Модель передбачає чергування днів чи тижнів очного й дистанційного навчання для різних класів, ротацію або диференціацію навчальних предметів.

Пріоритет у доступі до очного навчання надається учням початкових класів, а також дітям, які не мають належних умов для дистанційного навчання вдома.

Недоцільним є проведення одного й того самого уроку одночасно в очному та дистанційному режимі для різних учнів одного класу.

3. Дистанційна модель.

Застосовується в разі високого рівня небезпеки чи за відповідними рішеннями органів влади.

Заклад освіти має визначити єдине інформаційно-комунікаційне середовище, щоб учні отримували розклад, посилання на уроки та завдання в одному місці.

Перехід на дистанційне навчання має працювати як готова система («перемикання» підготовленого режиму), а не розроблятися з нуля під час чергової кризи.

Дії під час повітряних тривог та алгоритм на ранок

Міністерство рекомендує застосовувати такий алгоритм дій. 

Якщо сигнал «Повітряна тривога» залунав до початку навчального дня, школярі та працівники залишаються вдома або в безпечних місцях, а навчальний день розпочинається дистанційно.

Заклад заздалегідь визначає контрольний час (наприклад, 10:00).

Якщо відбій тривоги пролунав до контрольного часу, школа надає перехідний час (наприклад, 60 хвилин) для безпечного прибуття до закладу, після чого очні заняття відновлюються за скоригованим розкладом.

Якщо відбій оголошено після контрольного часу, весь навчальний день продовжується в дистанційному форматі.

Якщо сумарна тривалість повітряних тривог у межах навчального дня перевищує 2 години кілька днів поспіль, школам рекомендовано невідкладно переходити на модель навчання в укритті або дистанційний формат.

Під час дистанційного навчання тривога не означає автоматичного припинення роботи: після переміщення до укриття синхронний урок може продовжуватися за наявності звʼязку. Для учнів, які втратили підключення, має бути забезпечений асинхронний доступ до занять та матеріалів національних платформ («Всеукраїнська школа онлайн», «Вивчаю – не чекаю», «Мрія»).

Навчання під час блек-аутів та використання освітніх хабів

Перебої з електропостачанням або зв'язком не повинні автоматично призводити до припинення освітнього процесу. Засновники шкіл мають заздалегідь подбати про наявність генераторів, альтернативних джерел живлення та зв'язку.

Якщо педагоги не мають умов для проведення дистанційних уроків із дому, для них можуть облаштовуватися робочі місця на базі визначених освітніх хабів або інших закладів громади.

У МОН підкреслюють: головною метою усіх організаційних рішень є гарантування безпеки школярів і педагогів та забезпечення безперервності навчання, а не формальне дотримання розкладу занять.

Джерело: osvita.ua