Міністерство розвідки Ірану оприлюднило список «ворожих» організацій, куди потрапили міжнародні християнські мовники, оголосивши навіть просто слухання цих передач злочином, який карається роками ув'язнення. Силовики вже захопили найстарішу протестантську церкву країни та виселили 20 бідних християнських родин, цинічно заявивши церковним лідерам, що вони «більше не боїмося Америки».
Джерело: The Christian Post
Фабрикація «ворогів народу» та системний терор
Тегеранський режим традиційно використовує християн-новонавернених як цапів-відбувайлів для виправдання власних поразок та утримання влади. Репресивний апарат таврує віруючих «західними агентами» та «сіоністами», формуючи в суспільстві образ внутрішнього ворога. Для диктатури не має значення, перемагає вона чи програє у зовнішніх конфліктах: у разі поразки вона шукає винних серед слабких, а в разі уявної перемоги — з подвоєною жорстокістю насаджує фанатичний режим, намагаючись знищити будь-які прояви духовної свободи.
Сьогодні сотні віруючих кинуті до в'язниць без права на захист. Християнському активісту Мохаммаду Нікбахту загрожує страта, а його братів вже засуджено до смерті за вигаданим звинуваченням у «розпусті на Землі». Віруючих викрадають просто з вулиць, як це сталося з Марі Мохаммаді, місцезнаходження якої досі невідоме. Навіть адвокати, які намагаються захищати репресованих, як-от Бахар Сахрайян, самі опиняються за ґратами за абсурдними звинуваченнями у «пропаганді проти системи».
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Катування, руйнування святинь та цинізм влади
Класифікація християнства як «політичного злочину» відправляє віруючих до сумнозвісної в'язниці «Евін», де катування та ненадання медичної допомоги стали нормою. Новонаверненій Махшар Парандін відмовляють у необхідній операції на пухлині, що загрожує їй повною втратою зору, а католичка Газал Марзбан змушена була оголосити голодування на знак протесту проти нелюдських умов утримання.
Жорстокість режиму сягає межі: родичам загиблого під час протестів християнина Мохсена Рашиді заборонили встановити надгробок та змусили сплатити близько 8000 доларів лише за те, щоб забрати його тіло для поховання. На додачу до цього, у червні влада зрівняла з землею Євангельську церкву в Мешхеді — один із двох храмів, де колись проводилися богослужіння перською мовою.
Іранська судова система активно маніпулює розмитими статтями кримінального кодексу, зокрема Статтею 500, яка забороняє будь-яке служіння, що «порушує священний закон ісламу». Офіційно визнаючи лише вірменські та ассирійські етнічні меншини, режим суворо забороняє богослужіння перською мовою, а перехід з ісламу в християнство вважається віровідступництвом, яке карається стратою.
Християнський погляд та виклики сьогодення
Аналізуючи ці трагічні події, ми усвідомлюємо, що боротьба за віру та людську гідність має глобальний вимір. Для нас в Україні, де триває кривава війна проти російського агресора, біль іранських братів і сестер є особливо близьким. Ми бачимо, як авторитарні та тоталітарні режими — чи то в Тегерані, чи в Москві — використовують однакові методи: знищують свободу совісті, катують незгодних і намагаються стирати духовну ідентичність народів.
З християнської точки зору, стійкість іранської церкви, яка залишається однією з найшвидше зростаючих спільнот віри у світі попри жорстокі переслідування, є яскравим свідченням того, що світло Христове неможливо загасити силою зброї чи тюремними гратами. Наш обов'язок сьогодні — не мовчати, підносити голос на захист пригноблених та молитися за тих, хто складає іспит вірності Богові під загрозою смерті.
Джерело: The Christian Post
ПЕРЕГЛЯНЬ: