Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!

Читаючи текст законопроекту ми бачимо, що Міністерство соціальної політики фактично  визнає, що Стамбульська конвенція несе загрозу для інституції сім’ї та усиновлення дітей, адже окремим пунктом зафіксували це: 

„Україна заявляє, що не розглядає жодне з положень Конвенції як таке, що зобов’язує її до зміни положень чинного законодавства України щодо інститутів шлюбу та усиновлення”.

Цікаво, що дане положення є простою маніпуляцією, аби ввести людей у оману. Хоча міністр соцполітики Марина Лазебна стверджує, що даний законопроект дозволяє Україні не застосовувати окремі положення конвенції, АЛЕ ратифікація із доповненнями чи зауваженнями це є оманою суспільства! Адже, згідно конвенції, вона забороняє робити зауваження чи корекції і т.д. До статей, які стосуються гендеру, сексорієнтації та тих речей проти яких виступають церкви та просімейні організації, ратифікуючи конвенцію, країна погоджується з тим, що до цих статей не буде вносити зауваження!!!

Нагадаємо, що 16 червня Верховна Рада України прийняла 256 голосами Постанову № 3662 про План законопроектної роботи Верховної Ради України на 2020 рік. Цей документ затверджує план роботи Парламенту на рік. В Додатку №1 до постанови у пункті 74 вказано, що в липні відбудеться внесення до Верховної Ради законопроекту про ратифікацію Стамбульської конвенції.

Міністерство соціальної політики вже опублікувало на своєму сайті Проект Закону про ратифікацію Стамбульської конвенції. Це означає, що найближчим часом даний закон може бути внесено до Верховної Ради. 

Голосування в Парламенті заплановано на третій квартал, тобто вересень 2020 року. Враховуючи зазначене є реальна небезпека, що восени Стамбульську конвенцію можуть проголосувати!

Нагадуємо, що Україна не має потреби у ратифікації Стамбульської Конвенції, бо вона уже прийняла закони про протидію домашньому насильству, які за інформацією експертів більш досконало регулюють питання запобігання та протидію насильству, ніж передбачає Конвенція.

Просимо продовжувати молитися, щоб Господь дарував мудрості владі не йти на догоду ліберальним силам, але приймати рішення, які не будуть порушувати національні сімейні цінності.

Що робити? 

• Максимально розповсюдити у всіх мережах дану інформацію. Це потрібно, щоб підняти інформаційну хвилю та звернути увагу депутатів на небезпеки даної ініціативи. 

• Писати, телефонувати, зустрічатися з народним депутатам та закликати їх, аби вони виступали за виконання діючих законів щодо протидії домашньому насильству та не підтримували ратифікацію конвенції. 

• Проект листа тут. В темі листа пишіть: "Україна не потребує ратифікації Стамбульської конвенції".

Список електронних адрес депутатів-мажоритарників.

Довідка

1) Ми виступаємо проти насилля взагалі та насильства стосовно жінок і домашнього насильства.

2) В Україні в 2017 році прийнято закони про запобігання домашньому насильству, які створили більш досконале законодавче поле, ніж ті норми, що пропонує конвенція, тому в її ратифікації немає необхідності. («Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»  (реєст. номер № 4952) та  «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (реєст. номер № 5294).

3) Кожна держава, яка підписала міжнародний договір має суверенне право не ратифікувати, але при цьому виконувати ключові норми через призму законодавства.

Наприклад, США, які вважаються найбільшою демократією в світі, часто підписували, але не ратифікували ключові міжнародні угоди (Кіотський протокол до Рамкової конвенції зі зміни клімату, Конвенцію ООН з морського права тощо), що не заважало їм запроваджувати ефективний механізм регулювання тих чи інших відносин на рівні національного права.

Варто зазначити, що 10 країн – членів Ради Європи – підписали, але не ратифікували Стамбульську конвенцію (серед них такі держави як Велика Британія, Болгарія, Угорщина, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Республіка Молдова, Чеська Республіка, Словаччина).

4) Стамбульська конвенція вводить та зобов’язує використовувати визначення поняття “гендер” та похідні від нього.

На відміну від загального уявлення про гендерну рівність (чи заборону гендерної дискримінації) як рівність виключно між чоловіком та жінкою (чи заборону дискримінації на підставі статі) в різних сферах суспільного життя, відображеного, зокрема, в Законі України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, Стамбульська конвенція впроваджує інше розуміння поняття “гендер”  (стаття 3) та проводить чітку різницю між поняттями стать та “гендер”  (пункт 3 статті 4). Фактично, Стамбульська конвенція словом «гендер» замінює визначення статі, але наділяє його новою суттю, зокрема, тим, що це «соціально закріплені ролі».  

5) Стамбульська конвенція забороняє робити застереження до тих  положень договору, які прямо суперечать основам публічного порядку в Україні, які стосуються введення понять «гендер», «сексуальна орієнтація» та похідних від них, а також включенням до тексту Конвенції сумнівного зобов’язання держав щодо викорінювання уявлень про стереотипні ролі чоловіків та жінок.

6) Ратифікація конвенції надає на невиправданих підставах додаткових переваг ЛГБТ-спільноті, що матиме наслідком непропорційне обмеження та порушення прав і свобод інших осіб. 

Всеукраїнський Собор — це об’єднання релігійних та громадських організацій, а також усіх небайдужих громадян навколо християнського шляху розвитку української держави.

Підписуйтесь на нас у Телеграм, Вайбер, Фейсбук та Інстаграм, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!