Реформа старшої профільної освіти – це, практично, перехід до системи, дуже схожої на ту, яка у світі називається «хайскул» (high school – букв. «висока школа») і яка повинна допомогти дітям здобути навички самостійності перед навчанням у ЗВО, а також краще зорієнтуватися у профілізації. Реформа «Нова українська школа» іде у нас вже сьомий рік. Вона успішно завершилася у початковій школі і триває у базовій середній освіті. Зараз активно проходить робота над плануванням реформи старшої профільної освіти, яка повноцінно стартує з 2027 року.
Про основні зміни, які впровадить реформа у старшій школі, експерти Міністерства освіти і науки України розповіли на стратегічній сесії, яка проводилася в Києві в рамках швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», повідомляє Укрінформ.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Що зміниться для учнів?
Тепер старші класи будуть з 10-го по 12-й
До старшої школи додасться 10-й клас, в якому учні матимуть змогу надолужити освітні втрати та, можливо, перевідкрити предмети, які колись здавалися нецікавими. Саме тому в 10-му класі найбільша кількість обовʼязкових для всіх навчальних предметів, але їхня кількість зменшуватиметься з кожним наступним класом. У 10-му класі учні зможуть ще раз утвердитися у виборі профілю або обрати інший.
«Майже в усіх розвинутих країнах освіту в школі навчаються 12 (інколи 13) років. 11-річна освіта залишилася в Україні, Білорусі, Росії та Азербайджані. Тобто ця реформа насамперед – це перехід до загальносвітових стандартів», – зазначає заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.
Скоротиться кількість предметів, що розвантажить програму
Реформа старшої школи передбачає скорочення кількості предметів до 11-12. І мета – підготовка до ЗНО (НМТ) без репетиторів.
Наразі у старших класах учні відчувають перевантаження через велику кількість годин навчання та предметів. Проте, це не сприяє підвищенню якості освіти, часто батьки все одно змушені наймати репетиторів, щоб підготувати дітей до навчання у ЗВО.
До того ж в Україні посилюється нерівність між сільськими і міськими школами за якістю та доступністю освіти. Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив: у читанні - майже 5 років навчання; у математиці – більш як 4,5 роки навчання; у природничо-наукових дисциплінах – майже 4 роки. Освітяни вірять, що реформа дозволить вирівняти ситуацію.
Посилиться вплив учнів на вибір предметів
Учень обиратиме ті предмети, які йому будуть необхідні, а також ті освітні курси і модулі, які захоче вивчати. Зараз вони практично не мають впливу на те, що вивчати. Школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів, щоб підвищити якість освіти за природничими та IT-профілями.
«Для того, щоб дитині було цікаво навчатися в старшій школі, програма має бути адаптованою під вибір дитини. Має бути профіль, на якому дитина захоче сконцентруватися: математичний, природничий, інформатика, українська мова чи іноземні мови. Все це буде змінено і стане частиною старшої профільної школи, починаючи з 2027 року. Наша мета, щоб у дитини було більше суб’єктності, був вибір, спочатку – профілю, потім – частини предметів всередині профілю», – каже Дмитро Завгородній.
Профільна освіта матиме два напрямки: академічні та професійні ліцеї
Академічні ліцеї – це орієнтація на продовження навчання в закладах вищої освіти; професійні ліцеї – здобуття професії.
«З академічного ліцею можна буде перейти в професійний, якщо виявиться, що це не твій напрям. Далеко не кожній дитині є потреба йти в академічний ліцей і здобувати далі вищу освіту. Але кожному треба мати можливість для самореалізації. Тому основний задум реформи – це зміна училищ та технікумів на професійні ліцеї, оскільки є загальне ставлення, що в училища йдуть ті, хто зовсім ні на що не спроможний. Це треба змінити, переосмислити і підняти престижність робітничих професій», – пояснює секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
Експертка зупинилася на кількох негативних моментах нинішньої професійно-технічної освіти, зокрема, освітніх втратах – серед їхніх учнів дуже низька навичка читання чи математики. І професійний ліцей повинен це підтягнути.
До того ж наші училища і технікуми досі вчать багато застарілих непотрібних наразі спеціальностей. Водночас тих, що потрібні, – не вчать.
Підвищиться популярність професійної освіти
За даними, оприлюдненими на стратегічній сесії «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», на сьогодні приблизно 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка доходить до 70%. Більшість країн Європи мають за мету випускати більш як 50% студентів із професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці.
Щоб збільшити цей відсоток в Україні, система має змінитися. Стратегічно важливо для цього розділити профільну середню освіту від базової. Тоді співпраця між коледжами та школами стане набагато ефективнішою, а профорієнтація буде активною вже у 8-9 класах.
Зараз після 9-го класу учні «за інерцією» переходять на навчання в 10-й клас (переважно своєї школи) або вступають до закладу професійно-технічної освіти. Коли пройде реформа, то у них з’явиться вибір між двома напрямами навчання – академічним або професійним.
Джерело: Укрінформ
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут