Війна в Україні стала потужним моральним випробуванням, яке змушує суспільство повертатися до фундаментальних питань віри, сенсу життя та відповідальності. Саме в такі моменти, за словами голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктора Єленського, люди частіше шукають опори в Церкві, ніж у «тихі» часи.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це він заявив під час дводенної конференції «Голос УГКЦ у світі», яка розпочалася 23 січня в Катехитичному центрі святого апостола Петра в Чернівцях, повідомляє пресслужба. Захід організували Департамент зовнішніх зв’язків Української Греко-Католицької Церкви, Інститут Архангела Гавриїла та Український католицький університет. У конференції взяли участь представники церковного середовища, науковці та представники органів державної влади.
«Війна діє як моральний каталізатор, який оголює людську природу і змушує суспільство повертатися до фундаментальних питань – віри, сенсу, відповідальності. Саме тому вона дедалі частіше приводить людей до Церкви», – наголосив Віктор Єленський.
Зростання релігійності під час війни
Одним із ключових питань для дослідників релігії сьогодні є те, чи справді війна спричинила зростання релігійності в суспільстві. За словами голови ДЕСС, соціологічні дослідження дають на це чітку відповідь.
«Майже кожен четвертий українець став більш релігійним або прийшов до віри після початку повномасштабного вторгнення. Близько 26% людей говорять, що стали більш релігійними, і лише 6% – що віра відійшла на другий план. Це не просто цифри – це прямий запит до Церкви, до її голосу», – підкреслив він.
За його словами, війна радикально змінює внутрішні орієнтири людини. В умовах постійної загрози зникає простір для байдужості: люди або віддаляються від віри, або, навпаки, приходять до неї значно глибше.
Водночас, попри те що війна оголює недосконалість людської природи, вона часто відкриває інше – здатність до самопожертви, людську гідність і ту «іскру Божої подоби», яку людина носить у собі.
Довіра до Церкви: нова якість
Сьогодні Церква в Україні залишається серед інституцій з найвищим рівнем суспільної довіри, поступаючись лише Збройним силам України. Однак, як зазначив Віктор Єленський, ця довіра має зовсім інший характер, ніж у попередні десятиліття.
«У 1990-х роках до Церкви часто зверталися тому, що більше не було до кого звернутися – інші інституції мали мізерний рівень довіри. Тепер же це усвідомлена, глибока довіра, народжена з досвіду реальної зустрічі людей із Церквою, зокрема і під час Великої війни», – наголосив він.
Соціологи фіксують, що багато українців особисто мали досвід допомоги з боку церковних структур, духовенства та волонтерів релігійних громад. Саме цей безпосередній контакт став для багатьох доказом того, що Церква здатна бути поруч із людиною тут і тепер.
Голос українських Церков у світі
Окремо Віктор Єленський звернув увагу на зростання міжнародної активності українських релігійних спільнот. За його словами, голос українських Церков дедалі гучніше звучить у Європі, Північній Америці та інших регіонах світу.
Активна позиція духовенства та вірян уже дає відчутні результати в міжнародній адвокації України.
«Те, що для нас є очевидною істиною і за що ми боремося сьогодні, досі потребує пояснень у світі. І саме тут роль українських Церков є надзвичайно важливою. Українські католики, протестанти, євангельські християни змогли достукатися до своїх партнерів за кордоном. Це настільки відчутно, що викликає нервову реакцію російських пропагандистів і контрольованої Кремлем Російської Церкви», – зазначив він.
Переосмислення ролі релігії
Виступаючи перед учасниками конференції, голова ДЕСС також нагадав про зміну підходів до ролі релігії у сучасному світі. Упродовж останніх десятиліть науковці неодноразово переглядали свої уявлення про її значення.
Спочатку домінувала думка, що релігія поступово зникає. Згодом – що вона втрачає вплив лише в окремих регіонах, насамперед у Західній Європі, водночас посилюючись у глобальній політиці.
На початку 2010-х років, зокрема під впливом досліджень Рональда Інглегарта, поширилася думка, що релігія слабшає через зростання добробуту, тривалості життя та глобалізацію. Проте пандемія COVID-19, а згодом і повномасштабна війна зруйнували цей концепт.
«Що це означає для Церкви? Безперечно, можливості. І водночас – виклик», – підкреслив Віктор Єленський.
Свобода совісті як принципова цінність
Підсумовуючи виступ, голова ДЕСС наголосив, що навіть в умовах війни свобода совісті в Україні залишається недоторканною. Це, за його словами, є принциповою відмінністю української держави від держави-агресора.
«Під час війни держава може обмежувати свободу зібрань чи слова, але не свободу совісті. Стаття 35 Конституції України не обмежується. Близько 60% опитаних підтверджують, що ця свобода реально існує», – зазначив він.
За словами Єленського, українці навчилися не лише цінувати релігійну свободу, а й активно її захищати.
«Ми навчилися змагатися за цю свободу і протистояти тим, хто прагне її знищити», – резюмував він.
Джерело: dess.gov.ua
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут