"Останніми днями в окремих шкільних чатах поширюють повідомлення, у яких реформу старшої школи подають викривлено. Це спричиняє непорозуміння, занепокоєння і спротив", – зазначають у відомстві. Про це заявили у Міністерстві освіти та науки, повідомля Українська Правда.

"Останніми днями в окремих шкільних чатах поширюють повідомлення, у яких реформу старшої школи подають викривлено. Це спричиняє непорозуміння, занепокоєння і спротив", – зазначають у відомстві.

У МОН зауважили, що реформа вимагає реорганізації мережі навчальних закладів, однак про масове закриття шкіл не йдеться.

Також у публікації в відомстві пояснили, до яких основних змін варто бути готовими учням та їхнім батькам.

Що не змінює реформа

У МОН зазначають: гімназії й початкові школи (1–9, 5–9, 1–4 класи) не закриватимуть. Проте реформа пропонує змінити тип окремих закладів освіти. Деякі з них стануть ліцеями (навчатимуть переважно старшокласників), інші – гімназіями та початковими школами й збиратимуть дітей громади відповідного віку.

"До прикладу, у Шептицькій громаді (Львівська область) уже відбувається реорганізація мережі закладів освіти. Нині там працює один відокремлений академічний ліцей (буде два), більшість інших закладів є гімназіями (1–9 класи) і один – початковою школою (1–4 класи). У громаді не закривали школи й не планують", – пояснюють у міністерстві.

Початкова школа лишиться якнайближче до місця проживання дитини. Цю норму регламентовано законодавством, вона не потребує змін.

Також реформа не змінює норми щодо мінімальної та максимальної кількості учнів у 1–9 класах. Як і раніше, мінімальна кількість учнів – 5, максимальна – 24 у початковій школі та 30 – у базовій.

Що змінить реформа

Учні зможуть самостійно обирати профіль навчання. У місцевості, де живе учень, заклад освіти має пропонувати різноманітні профілі, а не лише гуманітарні.

"Для впровадження реформи потрібно змінити мережу закладів освіти. Старші учні мають вчитися у великих ліцеях: що більше учнів на паралелі, то більше груп можна створити для вибору профілів і предметів чи курсів.

Тоді зʼявиться можливість запропонувати вчителям у ліцеях повне навантаження, а також забезпечити викладання профільних предметів або курсів. Також ліцеї будуть оснащувати потрібним обладнанням", – пояснюють у міністерстві.

У МОН додають, що найкращий варіант, якщо ліцеї будуть відокремленими, оскільки старшокласники потребують інших підходів, аніж молодші учні. Крім того, у них може бути інший спосіб організації навчання (наприклад, змінні групи замість класів, вивчення одного предмета в межах семестру за модульним принципом тощо).

Де будуть вчитися діти, які не зможуть продовжити навчання у своїй школі

У МОН дають відповідь на це питання на двох прикладах.

Варіант 1: дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка стане відокремленим ліцеєм (матиме тільки 10–12 класи). У такому разі учень зможе продовжити навчання в 1–9 класах в іншому закладі освіти своєї громади.

Варіант 2: дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка буде гімназією (матиме тільки 1–9 класи). Тоді учень довчиться до 9 класу в цій школі, а продовжити навчання зможе в ліцеї своєї чи іншої громади, закладі професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти.

Чи буде фінансування обладнання для ліцеїв?

Наразі держава виділяє кошти на обладнання для лабораторій, майстерень. Цьогоріч для пілотних 10 класів виділили 500 мільйонів гривень. За ці гроші облаштують кабінети природничої, математичної та технологічної освітніх галузей.

Також нещодавно уряд виділив ще 500 мільйонів гривень на обладнання кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій закладів, які будуть ліцеями з 2027 року.

Торік 1,22 мільйона гривень субвенції спрямували на природничі кабінети, а цьогоріч 1,39 мільярда гривень – на кабінети природничої, математичної галузей, міжгалузевих та інтегрованих курсів. Частина цих обладнаних закладів стануть ліцеями.

"Впроваджувати реформи – завжди складно для громад і держави. Та головне, на що мають орієнтуватися освітяни та політики, – це інтереси дитини й майбутнє держави.

Батьків просимо не піддаватися маніпуляціям та критично оцінювати інформацію, яка поширюється про реформи," – закликають у міністерстві.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у 2024 році МОН обрало перші 25 пілотних шкіл, які розроблять нові освітні моделі і рекомендації щодо впровадження реформи профільної школи.

Джерело:  Українська Правда.