Джерело: slovoproslovo.info

Пояснень атеїстів недостатньо

Заява про те, що Бога не існує, оскільки в цьому світі є зло, є суперечливим твердженням, бо якщо Бога не існує, також не існує такого поняття, як «зло». Якщо немає Бога – немає й об’єктивної моралі. Все піддається суб’єктивним визначенням та особистим інтерпретаціям.

Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!

Наприклад, теорія еволюції стверджує, що виживають найсильніші та більш пристосовані. Тому, подорожуючи Африкою і спостерігаючи, як тигр пожирає зебру, ми робимо висновок, що тигр — «зло», чи його слід покарати й помістити у тюремну камеру. Натомість ми дивуємося чудес природи. Якщо немає Бога, то немає жодної різниці між нами й тваринами. І людина, яка викрала, вбила і з’їла іншу людину, є просто сильною твариною, яка виживає шляхом іншої, слабшої.

Чи є причини, через які Бог допускає страждання?

Війни, ненависть і насильство не з’являються раптом із нізвідки. Джерело зла і злодіянь виходить із нас: із людської суті. Зло існує у всіх нас. Тому, якщо Бог хотів позбавити світ всякого лиходійства і зла, то все, що Він мав зробити — це знищити людський рід.

А може, наша мета як людських створінь – чисте задоволення та постійні веселощі? З абсолютною відсутністю почуттів болю чи страждання? Хто взагалі сказав, що страждання, біль та смерть – що все це погано? Згідно з Писанням, мета людського існування, перша і головна, полягає в тому, щоб мати стосунки з Богом. Знамените кліше – “Те, що вас не вбиває, робить вас сильнішим” – вірно. Ми дорослішаємо і знаходимо нові погляди на життя, відчуваючи труднощі та травми. Ви не можете збудувати щось нове, не зруйнувавши старе. Ми ростемо, дорослішаємо та міняємося — завдяки не зручності, але кризі. А також тоді, коли наша особа по-справжньому випробовується.

Як сказав лауреат Нобелівської премії доктор Мартін Лютер Кінг:

«Гранична міра людини не там, де людина перебуває в моментах комфорту та зручності, але там, де вона стоїть у часи виклику та протиріч»

Як і у випадку з Йовом у Біблії, Бог дозволяє нам переживати страждання. Так відбувається для того, щоб ми підняли очі до неба в пошуках Його і були залежними від Нього. Існування зла й аморальності в цьому світі – це не провина Бога, а наша вина: людських створінь. На початку Книги Буття Бог дає Адаму привілей вільного вибору. З привілеєм самостійного вибору також приходить велика відповідальність, оскільки наш вибір призводить до далекосяжних наслідків і впливів. Наш вибір є результатом боротьби, яка існує у кожному з нас. Боротьба між КОХАННЯМ — тобто тим, щоб бути тактовним і робити добро іншим, і ЕГОІЗМОМ — здійснювати злі справи і дбати про когось іншого, крім себе, навіть якщо це має на увазі, що наші дії пригнічують інших і завдають їм болю. Ця сторона боротьби визначається Біблією як «гріх».

Гріх глибоко вкорінений у нас і торкається майже кожного рішення, яке ми приймаємо. Теорія «ефекту метелика» вчить нас, що одне невелике рішення може вплинути на майбутні покоління. Ось чому наш світ такий, який він є. Огляньтеся навколо себе – наші рішення впливають на все, починаючи з дрібних суперечок і закінчуючи ненавистю та жахливими війнами. Від забруднення довкілля до стихійних лих та страшних хвороб. Все це є наслідком нашого неправильного вибору, наших гріхів протягом кожного покоління. За своєю природою, ми схильні шукати когось, кого ми могли б звинуватити, але ми повинні визнати той факт, що зло і злодіяння — вони не лише навколо, а й усередині нас. Зло та злі вчинки є доказом не того, що Бога немає у світі, але того, що Він відсутній у нашому житті. Відмова від Бога не обов’язково зробить вас злісним чоловіком, так само як віра в Нього не зробить вас досконалим і безгрішним ангелом.

«Відкидаючи Бога, вони закінчать затопленням землі кров’ю, тому що кров волає до крові».

Ще 2000 років тому Ієшуа говорив про той же цикл кровної помсти, сказавши: «Бо всі, хто взяв меч, загинуть мечем» (Матвія 26:52).

Спосіб зупинити зло

Це нескінченний цикл кровопролиття, помсти за помсту, який триває й донині. Ієшуа стверджував, що єдиний спосіб зупинити кровопролиття та кровну помсту – це кохання. Ось що Він сказав у Новому Завіті:

«Любіть ворогів ваших, благодійте тих, хто вас ненавидить, благословляйте тих, що проклинають вас, і моліться за тих, що вас ображають. Ти, що вдарив тебе по щоці, підстав і іншу, і верхньому одягу, що відбирає у тебе, не перешкоджай узяти і сорочку. Кожному, хто просить у тебе, давай, і від того, хто взяв твоє, не вимагай назад. І як хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чиніть з ними. І якщо любите тих, хто любить вас, яка вам за те подяка? бо й грішники люблячих їх люблять. І якщо робите добро тим, які вам роблять добро, яка вам за те подяка? бо й грішники те саме роблять. І якщо позичаєте тим, від яких сподіваєтеся отримати назад, яка вам за те подяка? бо і грішники позичають грішникам, щоб отримати назад стільки ж. Але ви любите ворогів ваших, і чините добро, і позичайте, не чекаючи нічого; і буде вам велика нагорода, і будете синами Всевишнього; бо Він добрий і до невдячних та злих. Отже, будьте милосердними, як і Отець ваш милосердий. Не судіть, і не будете судимі; не засуджуйте, і не будете засуджені; прощайте, і будете прощені…» (Луки 6:27-37)

Чи звернули ви увагу на зауваження Ієшуа?

«І як хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чините з ними» (Луки 6:31)

Ієшуа звертається до важливого принципу, згідно з яким кожен із нас може перевірити себе: постарайтеся придумати тактовну дію, а потім уявіть, що кожна людина так робитиме. Як ви думаєте, як виглядатиме світ? Що було б, якби кожен із нас зробив інших своїм головним пріоритетом?

Апостол Павло також торкався цієї теми, коли сказав:

«Нікому не віддайте злом за зло, але дбайте про добро перед усіма людьми. Якщо можливо з вашого боку, будьте у мирі з усіма людьми. Не мститься за себе, кохані, але дайте місце гніву Божому. Бо написано: «Мені помста, Я віддам, говорить Господь». Отже, якщо твій ворог голодний, нагодуй його; якщо хоче, напої його: бо, роблячи це, ти збереш йому на голову вугілля, що горить. Не будь переможений злом, але перемагай зло добром. (Римлян 12:17-21)

Таким чином, якщо проблема починається всередині нас, її вирішення не може бути поза нами. Якби Бог змусив усі ракети та зброю зникнути прямо зараз, люди все одно використовували б палиці та каміння. Адже люди завжди вигадуватимуть причини для того, щоб боротися та воювати. Гріх і ненависть може бути виражені зовнішніми діями, але джерело проблеми всередині.

У Новому Завіті апостол Яків стверджує, що тепер ми маємо новий, більш високий стандарт для визначення «добра» і «зла». Якщо до цього моменту нас просили триматися подалі від зла, то тепер Яків заявляє:

“Отже, хто розуміє робити добро і не робить, тому гріх.” (Якова 4:17)

Апостол Яків вимагає не тільки того, щоб ми не завдавали шкоди іншим, а й приносили їм користь; щоб ми були уважні до них і ставили їх вище себе. Новий Завіт навчає нас, що якщо ми маємо можливість творити добро і ми навмисно уникаємо цього, ми грішимо проти Бога.

Лев Толстой сказав: «Кожен хоче змінити людство, але ніхто не замислюється над тим, як змінити себе».

Тому, перш ніж вказувати пальцем на інших або на Бога, ми повинні спочатку зазирнути всередину себе і зрозуміти, що справжня проблема зла походить із нашого нутра. Те, що нам потрібне для зцілення світу і досягнення миру в усьому світі, це, перш за все, внутрішній світ та зцілення наших сердець.

Голокост – це чудовий приклад: у мене теж були родичі, які загинули під час Голокосту. Проте, на жаль, Голокост є лише одним із багатьох — надто багатьох — прикладів расового, групового чи національно-орієнтованого знищення людей. Це людська природа, яка є у всіх нас. У кожній окремо взятій особі. Протягом усіх часів. Подібні винищення мали місце як до, так і після Голокосту. Лише за останні сто років було вбито сотні мільйонів людей.

Релігія – це не відповідь

Важливо, щоб ви розуміли: ми не віримо, що вирішення цієї проблеми можна знайти у релігії. Ми не вважаємо, що якщо покласти шматок тканини на голову або обв’язати руку шкіряними ремінцями, це якось допоможе виправити наші розбиті серця. Релігії лише відокремлюють одних людей від інших.

Стосунки з Богом, навпаки, зближують їх.

І правильно пам’ятати, сумувати та оплакувати шість мільйонів знищених людей. Але також важливо пам’ятати, що якби зло могло перемогти, наш народ був би знищений три тисячі років тому. Голокост мав місце, але Бог також спостерігав за нами, щоб засвідчити той факт, що Він виконує Свої обіцянки.

Один із найганебніших висновків за будь-якого випадку вбивства — чи то ситуація, коли одна людина вбиває іншу людину, чи коли один народ намагається знищити інший народ, — полягає в тому, що людському серцю не можна довіряти. Коли людина щиро вірить, що вона має рацію — ніщо не може її зупинити. Навіть релігійні та благонадійні люди, як і ті, кого багато хто вважає праведними, можуть оступитися, вчинивши зло і підштовхнувши інших до насильства — навіть в ім’я Бога.

Ми не дарма маємо свободу волі

Бог дозволяє злу існувати у світі не тільки для того, щоб ми мали повноту свободи волі, але й тому, що без зла у нас не було б можливості дізнатися, що таке добро. Так само, як ми не дізналися б, що таке світло, якщо ніколи не бачили пітьму, або не знали б, що таке холод, якби ніколи не відчували тепло. Бог використовує нашу реальність, щоб ми зрозуміли, що таке зло, а що добро і вибирали добре.

Підіб’ємо підсумок: ми, рід людський, є джерелом проблеми і причиною нашого власного болю та страждань. Якби Бог хотів позбавити світ від зла та злодіянь, все, що Йому потрібно було зробити – це знищити всіх людей. Ось чому ми самі не можемо вирішити цієї проблеми. І нам потрібен Спаситель із силою, яка перевершує нашу власну. Не тільки той, хто може простити нас за всі погані рішення, які ми прийняли, але той, хто також зможе оновити наші розбиті серця, хто дасть приклад і дозволить нам почати все з чистого листа.

І це суть історії про Месію та Новий Завіт.