Форум об’єднав три панелі — релігійна свобода, гуманітарна місія церков та сім’я і консервативні цінності. Учасники наголошували: Україна бореться не лише на полі бою, але й за духовну свободу, за право жити в родині й будувати майбутнє.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Серед спікерів форуму були відомі духовні та громадські лідери, які представляють Україну та світову християнську спільноту.
Зокрема, Елайджа Браун, генеральний секретар Всесвітнього баптистського альянсу (США), який закликав Україну призначити уповноваженого з питань релігійної свободи; Алан Дональдсон, генеральний секретар Європейської баптистської федерації, що наголосив на важливості перетворення гуманітарної допомоги на системне відновлення; Лариса Полянська, начальник капеланської служби Командування Сухопутних військ ЗСУ, яка поділилася досвідом служіння військовим; Михайло Брицин, директор департаменту релігійної свободи місії «Євразія», який озвучив дані про руйнування понад 630 церковних будівель в Україні; Стівен Мур, засновник Ukraine Freedom Project (США), що викривав російську пропаганду у західному політичному середовищі; пастор Дмитро Бодю, який дав особисте свідчення про ув’язнення у Мелітополі; а також Роберт Рехак (Чехія), голова Міжнародного альянсу з питань свободи релігії та переконань, митрополит Євстратій (ПЦУ), отець Олекса Петрів (УГКЦ) та Віктор Єленський, голова ДЕСС. Їхні виступи створили широку картину викликів і рішень — від захисту релігійної свободи й гуманітарних ініціатив до стратегії відродження сім’ї та демографії.
Релігійна свобода: «Віру неможливо ув’язнити»
Найбільш емоційним став блок про переслідування християн і руйнування церков на окупованих територіях.
- Михайло Брицин (місія «Євразія») заявив:
«Внаслідок російського вторгнення зруйновано понад 630 церковних будівель. Це не статистика, це — трагедія громад. Але віра стоїть, бо Господь є її основа».
- Стівен Мур (Ukraine Freedom Project, США) звернув увагу на дезінформацію у світовій політиці:
«28% республіканців досі вважають Росію «захисником сімейних цінностей». Насправді вона руйнує сім’ї, знищує церкви й переслідує віруючих».
- Пастор Дмитро Бодю, якого у 2022 році арештували окупанти в Мелітополі:
«Я попросив у них Біблію. І навіть у темряві камери Слово Боже дало мир. Віру неможливо ув’язнити».
- Елайджа Браун, генеральний секретар Всесвітнього баптистського альянсу, закликав Україну призначити спеціального посла з питань релігійної свободи:
«Український голос має звучати постійно на міжнародних майданчиках. 2033 року світ відзначатиме 2000-річчя смерті та воскресіння Христа — це має бути рік, у який ми зустрінемо свободу віри, а не її переслідування».
Гуманітарна місія: церква там, де найбільше болить
На другій панелі йшлося про те, як церкви, капелани та християнські організації допомагають українцям пережити війну та готують основу для відбудови.
В умовах війни Церква в Україні стала не лише місцем молитви, а й потужною мережею милосердя. Тисячі громад по всій країні перетворилися на гуманітарні хаби, які забезпечили мільйони українців продуктами, теплом, прихистком і духовною підтримкою. Це стало відповіддю на біблійний заклик: «Бо Я голодував, і ви нагодували Мене…» (Мт. 25:35).
Допомога переселенцям і нужденним
- Церкви відчинили свої двері для вимушено переміщених осіб, надаючи ночівлю та прихисток.
- У громадах організовували харчування, роздачу одягу та ліків.
- Молитовні будинки ставали укриттями під час обстрілів.
Служіння дітям і сім’ям
- Християнські організації створювали дитячі простори, гуртки та табори, де діти могли отримати безпеку й відновлення.
- Громади допомагали багатодітним родинам, підтримували матерів з малюками та літніх людей.
- Особлива увага приділялася дітям війни та сиротам, яким потрібна не лише матеріальна, але й духовна опіка.
Воїни та ветерани
- Капелани несуть молитву і підтримку на передову, часто рятуючи життя словом і присутністю.
- Для військових та їхніх родин створюються програми духовної і психологічної реабілітації.
- Громади допомагають ветеранам інтегруватися у мирне життя, підтримуючи їх працею, спільнотою та наставництвом.
Наступні кроки
Церква вже довела свою здатність бути там, де найбільше болить. Але виклики зростають, тому потрібен новий етап:
- Від екстреної допомоги — до системного відновлення: центри реабілітації, програми для дітей та ветеранів, розвиток громад.
- Посилення партнерства з міжнародними церквами та місіями, щоб масштаб відповідали потребам країни.
- Духовна єдність: молитва і служіння мають залишатися головним джерелом сили.
Церква під час війни — це руки Христа для народу: вона годує голодних, приймає переселенців, підтримує родини, відновлює душі воїнів. Це не просто допомога — це Євангеліє, що оживає у справах милосердя.
Сім’я і демографія: майбутнє України починається з дітей
Найгостріша дискусія розгорнулася навколо демографічної кризи.
- У 2024 році в Україні народилося лише 176 тисяч дітей, тоді як смертей було утричі більше.
- «Сьогодні Україна переживає найглибшу демографічну кризу за всю історію: на одне народження припадає три смерті. Війна забирає життя, мільйони українців виїхали за кордон, тисячі дітей викрадено. Це не лише виклик статистики — це виклик для нашої віри та нашої нації.
- Церква має бути голосом надії та дії. Ми віримо, що відродження демографії починається з відродження сім’ї.
- По-перше, ми маємо повернути цінність життя: у суспільстві, яке бачило стільки смерті, потрібно проголосити, що кожна дитина — це перемога, це Божий дар, це майбутнє України.
- По-друге, необхідна практична підтримка сімей. Наші громади можуть ставати місцями опіки для молодих батьків, пропонувати мережі взаємодопомоги, підтримувати багатодітні родини, створювати дитячі садки при церквах.
- По-третє, церква повинна бути пророчим голосом для держави: ми закликаємо до політики, яка робить народження дітей престижним і безпечним. Це податкові пільги, доступне житло для сімей, програми для повернення українців з-за кордону.
- По-четверте, наш обов’язок — молитися і діяти за повернення викрадених дітей, бо це не тільки гуманітарна проблема, а й духовна боротьба.
-
Ми можемо відбудувати зруйновані храми й міста, але якщо не відродимо сім’ю та не збережемо дітей — вони стоятимуть порожніми. Тому головна інвестиція України сьогодні — це люди, створені Богом. І саме за них ми повинні боротися разом».
Чому це важливо
Форум Faith, Family, Freedom став голосом України на міжнародному рівні.
- Правда про переслідування стала зброєю для адвокації.
- Гуманітарна місія церков довела, що віра діє через руки й серця.
- Сім’я і демографія окреслені як стратегія виживання нації.
Україна сказала світові: ми боремося не лише за територію, а за цінності, що тримають цивілізацію — віру, свободу і сім’ю.
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут