Небезпечна забава. Чому діти страждають ігроманією і як це лікувати — поради психолога
Загрози та виклики
07.03.2021
Ігроманія — одна з найнебезпечніших залежностей, оскільки людина, у якого вона є, може дуже добре це приховувати і практично ніколи не звертається за допомогою. Ми поспілкувалися з дитячим психологом і дізналися, чому з’являється ігроманія, в якому віці це відбувається і як з нею боротися.

Одними з форм ігроманії є залежність від відеоігор і залежність від азартних ігор (лудоманія).

Але сьогодні, враховуючи розвиток онлайн-казино і гейміфікацію азартних ігор, кордони між різними формами ігроманії дуже швидко розмиваються.

Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!

Крім того, лудоманія стає все більш поширеною серед дітей та підлітків: сучасні комп’ютерні ігри пропонують своїм користувачам платні покупки, — так звані «лутбокси» або «донати». У деяких країнах такі види покупок в відеоіграх вже прирівнюють до повноцінного гемблінгу.

НВ  поспілкувався з дитячим і сімейним психологом Катериною Гольцберг та дізналися, у якому віці ігроманія найчастіше проявляється у дітей, чому це відбувається і що робити для лікування цієї залежності.

Про періоди прояви залежності

Як і будь-яка інша залежність, ігроманія не проявляється відразу, запевняє Катерина Гольцберг. У підлітковому віці дуже часто багатьом людям починають подобатися різні форми ігор, і у цей час у дитини немає розуміння того, чим це загрожує.

«У моїй практиці були випадки, коли така залежність зустрічалася у дітей в 8−9 років. При цьому вони стають дуже агресивними, починають громити все навколо, коли їм не дозволяють грати. Ця агресія, імпульсивність, підвищений рівень тривожності і схильність занурюватися у віртуальний світ можуть сприяти розвитку ігрової залежності», — розповідає дитячий і сімейний психолог.

За її словами, в середньому період формування ігроманії становить від одного року до трьох років.

Ключовим є етап, коли людина вперше чогось досягає в грі і отримує виграш, — саме у цей час у нього формується сприйняття відчуття власної реалізації і заробітку грошей. Однак, люди при здоровому розумі завжди повинні пам’ятати про те, що будь-які види відеоігор, враховуючи азартні ігри, — це лише спосіб розваги і, скоріше, витрати грошей, а ніяк не їхня заробітку.

«Людина не завжди може розуміти наслідки своїх дій, вона втягується в цю залежність. Виникає ілюзія, що від її дій щось залежить. Якщо у казино людям дають виграти, щоб вони відчули цей момент, — в сучасних відеоіграх існують так звані „донати“ або платні покупки. Донатити можуть як діти, так і дорослі, і часто користувачі не контролюють різницю між виграними і витраченими коштами», — пояснює Катерина Гольцберг.

Саме у цей момент починає проявлятися ланцюг взаємопов'язаних подій, — відхід від реальності і відчуття заробітку грошей. Часто діти і підлітки можуть красти гроші у батьків або позичати у своїх друзів для того щоб пограти. Дорослі люди можуть впадати в боргові залежності.

«Фінальна стадія — це систематична гра, коли людина втрачає інтерес до реального життя. Дорослих перестає цікавити їх сім'я, дитину перестає цікавити її навчання, виникають проблеми взаємовідносин, з’являється інше коло спілкування з людьми в інтернет-спільнотах, які також грають», — каже психолог.

Ігромани регулярно обманюють своїх близьких і зловживають їх довірою.

Про причини залежності

«У людини виникає залежність від емоцій в процесі гри, коли вона отримує від цього адреналін. За формування залежностей відповідає гормон дофамін, який відповідає за отримання задоволення», — запевняє Гольцберг.

Крім особливостей характеру людини, структури її особистості, комплексів та інших психологічних факторів, серед причин розвитку ігрової залежності також можуть бути дитячі фантазії, страхи або відпрацювання будь-якої агресії.

Наприклад, у дітей з дефіцитом спілкування є дуже велика спокуса почати грати, поки їх батьки перебувають на роботі або зайняті своїми справами.

«Найцікавіше, що батьки також часто можуть бути залежними, наприклад, від соцмереж. Дитина формує свою поведінку на основі цього», — розповідає психолог. «Причиною відходу від реальності можуть бути і сімейні конфлікти: щоб втекти від проблем, діти просто починають грати, і це, звичайно, не покращує ситуацію».

Серед інших причин ігроманії можуть бути і різні психологічні порушення, соціальні фобії, через які людина боїться міжособистісних відносин і поступово приймає на себе інші ролі.

Не варто забувати і про фінансові чинники: засилля реклами нелегальних онлайн-казино та ігрових платформ, які гарантують виграш і обіцяють регулярний заробіток, змушують як дітей, так і дорослих звертатися до гри, в надії поліпшити свій добробут.

Про лікування

«Як правило, люди з ігровою залежністю не звертаються за допомогою до фахівців самостійно. Коли близькі бачать, що людина втратила інтерес до сім'ї, навчання, роботи або життя в цілому, — вони ведуть її до фахівців. Найчастіше це відбувається, коли залежність людини починає заважати близьким», — ділиться своїм досвідом Катерина Гольцберг.

У рідкісних випадках, коли людина усвідомлює, що його її змінилося на гірше, — вона може вирішити звернутися за психологічною допомогою самостійно.

Найважливішим у лікуванні ігроманії є визначення її причин. Іноді, усунення проблеми в стосунках з близькими може допомогти людині позбутися залежності. У випадку з дітьми психологи радять дати їм можливість більше спілкуватися з батьками.

«Від ігроманії немає швидкого лікування. Головні методи — це метод заміщення або метод малих кроків, які передбачають поступове зниження ігрової активності. Це може бути дуже ефективно, але це відбувається доволі довго. І часто при реалізації таких методів трапляються зриви», — розповідає дитячий і сімейний психолог.

Будь-яка залежність передбачає, що неможливо забрати в людини частину її життя, не давши будь-яких важливих речей натомість. У випадку з ігроманією дуже складно чимось замінити яскраві емоції та враження від самого процесу гри і тим більше від виграшів.

«Тут важливо швидше встановити режим дня, відновити сон, оскільки ігромани люблять грати вночі, коли ніхто не заважає, додавати фізичні навантаження. Лікування від ігроманії - це тривалий процес, який не дозволяє що-небудь вирішити разовим відвідуванням психолога», — підкреслює Гольцберг.

Психолог впевнена, що процес лікування залежності - це робота всієї родини, яка оточує людину. А якщо близькі в цьому участі не беруть — впоратися самостійно зі своєю залежністю практично неможливо.

Про наслідки

Крім втрати значної кількості часу і грошей, ігроманія часто призводить до розвитку серйозних психологічних проблем. У крайніх випадках — до розвитку депресії і суїцидальних настроїв.

«Наслідки ігрової залежності - це втрата всіх контактів, як і у випадку з алкогольною чи наркотичною залежністю. Коли людина залежна — вона ізольована від суспільства, певною мірою добровільно або, наприклад, коли саме суспільство її відкидає», — каже Катерина Гольцберг.

Регулярно серед ігроманів зустрічаються доволі агресивні форми залежності, тому зусилля близьких, враховуючи їх терпіння, послідовність, виконання рекомендацій лікарів і психологів не менш важливі, ніж бажання самої людини впоратися зі своєю проблемою.

«Близьким важливо не залишати таку людину наодинці з проблемою, адже вона навряд чи зможе сама собі допомогти. Потрібно всіляко намагатися витягнути її з цієї ситуації. Допомога близьких, їх підтримка, вміння витримувати напругу, пов’язану з бажанням продовжити грати, вкрай важливі», — резюмує психолог.

Джерело: НВ

_____________________

Всеукраїнський Собор — це об’єднання релігійних та громадських організацій, а також усіх небайдужих громадян навколо християнського шляху розвитку української держави.

Підписуйтесь на нас у ТелеграмВайберФейсбук та Інстаграм, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!

Загрози та викликиВсе для сімей
Останні новини