Уявіть собі: вам 82 роки, кілька місяців тому вас викрали фанатичні джихадисти, і ви знаходитесь десь у пустелі Сахара.
У вас є один товариш, румунський заручник, на 40 років молодший за вас. Вам нема чого читати, слухати, а охоронці не розмовляють з вами.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Вони не дозволять вам покинути свій тимчасовий притулок через страх бути виявленими французькими або американськими розвідувальними безпілотниками.
Вдень нестерпна спека, а вночі лютий холод. У вас є одна ковдра. Ви копаєтеся в піску, намагаючись зробити своє ліжко зручнішим, і вас кусає за руку скорпіон.
Біль гострий. Стає все гірше і гірше. Він рухається по вашій руці до плеча. У вас немає ні знеболюючих, ні будь-якого лікування, тому ви чекаєте, поки біль вщухне. Зрештою, через два дні та ночі, це відбувається.
Тепер уявіть, що день іде за ідентичним днем, а ніч – за ідентичними ночами.
Доктор Кен Елліотт, якому було 82 роки, коли його взяли в заручники, був змушений терпіти все це протягом семи років, перш ніж його звільнили. Але на запитання, як восьмидесятирічній людині вдалося пережити все це, та ще й так довго, він має просту відповідь — Бог, пише Christian Today.
Кен та Джоселін Елліотт десятиліттями служили в медичних місіях у західноафриканській країні Буркіна-Фасо і були відомі своєю відданістю справі – забезпечення того, щоб кожен пацієнт, який приходить до них, отримував таке ж якісне лікування, як і решта, незалежно від його віросповідання, кольору шкіри або розміру оплати.
Завдяки цьому вони заслужили повагу мусульманської більшості, яка становила їхніх пацієнтів. В якийсь момент їх прийняли до спільноти, не сприймаючи як чужинців із Заходу, які намагаються нав'язати свої ідеї. Тому коли їх викрали, місцеві жителі обох конфесій були обурені.
Джоселін звільнили за кілька тижнів, залишивши Кена наодинці з Джуліаном Гергутом, румуном. «Коли я зустрів його, — розповідає Кен, — він був у полоні вже дев’ять місяців. «Як хтось може це витримати дев’ять місяців?», - запитав я себе. У результаті я провів там сім років та чотири місяці».
Крім загрози з боку його викрадачів та суворих умов пустелі, здоров'я Кена погіршилося через погане харчування. Без джерела вітаміну С його ноги почали опухати, через що він не міг ходити і відчував постійний біль.
«За всю свою медичну кар’єру я бачив лише один випадок цинги (хвороба, викликана гострим дефіцитом вітаміну С), і це був я сам», — сказав Елліотт.
Попри його благання, викрадачі заявили, що у них немає жодних добавок, які вони могли б йому дати. І тільки коли їхній лідер повернувся та побачив стан Кена, ув’язнений нарешті отримав достатньо пігулок, щоб відновити своє здоров'я.
Під час його полону викрадачі також намагалися навернути Кена в іслам, однак він залишався непохитним у своїй вірі і не дозволив довгому самотньому часу, проведеному в пустелі, відібрати у нього надію.
«Господь був добрий до мене. Я ні в якому разі не збирався зганьбити Його, прийнявши іслам», — сказав він. — Або навіть вдавати, що навернувся».
Коли інтерв'юер ABC запитав його, чи він коли-небудь припускав, що Бог покинув його, Кен заявив, що саме непохитна віра в Бога допомогла йому не зламати свій дух після 7 років суворих умов та ізоляції. «Ніколи. Ні. Він завжди був поруч», - сказав він.
Існує невизначеність щодо обставин, які призвели до його звільнення у травні 2023 року, але Кен не бачить в цьому жодної таємниці.
«Ми вважаємо, що єдина причина, через яку нас звільнили, — сказав він, — полягала в тому, що за це молилися кілька сотень, якщо не тисячі людей. І ми віримо в силу молитву».
Джерело: ABC, Christian Today
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут