Подію ініціював та провів Центр підготовки військових капеланів Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це повідомив Денис Гореньков, лейтенант капеланської служби, викладач Центру підготовки військових капеланів ВІКНУ ім. Т. Шевченка, пише risu.ua.
«Військовий капелан має бути найкращим представником своє конфесії, а вона спрямовувати до війська найкращих, кого має», — підкреслив начальник Центру, полковник Олександр Вовкотеча.
Він також зазначив, що «команда Центру зібрала на конференції провідних спеціалістів, духовних лідерів, представників служб військового капеланства країн-партнерів, які намагались проаналізувати та поєднати існуючий досвід у формуванні військових капеланів. Наша конференція була першим кроком у цій стратегічній праці».
На початку конференції до учасників звернувся полковник Анатолій Лойшин, заступник начальника Військового інституту з навчальної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з вітальним словом від Служби військового капеланства виступив старший лейтенант капеланської служби о. Ростислав Височан, тимчасово виконуючий обов’язки начальника відділу взаємодії з релігійними організаціями.
Отець Ростислав зазначив, що основна місія військового капелана – турбота про дух воїна. Військове капеланство – це особливий вид діяльності, який поєднує релігійний досвід та військову службу, релігійне лідерство та кризове консультування.
Конференція мала чотири секції: «Психолого-педагогічні аспекти професійної підготовки військових капеланів»; «Військова етика і духовне лідерство в сучасних Збройних Силах України»; «Міжнародний досвід та партнерство у підготовці капеланів»; «Роль військового капелана в умовах російсько-української війни».
Досвідом педагогічної підготовки ділилися професор, доктор наук з богослів’я, майор Костянтин Лозінський; кандидат психологічних наук, доцент, полковник Олександр Макаревич; кандидат філософських наук Ольга Недавня; практичний психолог Олена Правдива; доктор філософських наук, професор, старший лейтенант Віта Титаренко; військовий капелан, старший лейтенант капеланської служби о. Володимир Червонніков; здобувач наукового ступеня доктора філософії, полковник Олександр Вовкотеча; викладач Центру підготовки військових капеланів, психолог, майор Катерина Кравченко.
Пані Катерина у своїх тезах підкреслила, що капелани часто є першою ланкою психологічної підтримки, а це вимагає знань та володіння навичками емпатії, активного слухання, кризового консультування, вміння будувати довірливі стосунки, військовий душпастир має вміти ефективно комунікувати, вирішувати конфлікти та надавати підтримку. Розвиток цих навичок є безперервним процесом, який допомагає капелану не тільки ефективно виконувати свої обов'язки, але й зберігати власне психологічне здоров'я.
Досвід духовного лідерства в Збройних Силах України аналізували ліцензіат з богослів’я, військовий капелан о. Ростислав Височан; заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ отець Андрій Зелінський; військовий капелан, старший лейтенант капеланської служби о. Юрій Жук-Гординський; помічник військового капелана міжнародного легіону оборони України, єромонах Макаріос (Левіс); голова комісії у справах душпастирства охорони здоров'я отець Ярослав Рохман.
Отець Андрій Зелінський звернув увагу колег на те, що для того, «щоб турбота про дух, що лежить в основі місії військового капелана, до якої він відчуває себе покликаним як душпастир, була ефективною та приносила плоди, вона має стосуватися не лише окремої людини у військовому однострої, а й цілого комплексу явищ, які забезпечують цілісність і розвиток воїна, підрозділу та командира. Відтак, суть душпастирської опіки військовослужбовців розкривається саме в мистецтві щирої та відданої турботи про дух — дух воїна, дух підрозділу та дух командира».
Учасникам конференції було корисним дізнатися про міжнародний досвід у підготовці військових капеланів. носіями цього досвіду виступили: начальник Інституту релігійного лідерства, військовий капелан, полковник капеланської служби Томас Хелсм (США); доктор богослів’я, військовий капелан, лейтенант капеланської служби Гунтіс Калме (Латвія); підполковник капеланської служби Патрік Лоутіан (США); старший капелан центрального військового регіону Андреас Нереліус (Швеція); комендант Школи та центру підготовки військових капеланів Збройних сил Канади, доктор філософії, командор Елой Тете Ганн (Канада); старший капелан механізованої піхотної бригади Сухопутних військ Національних збройних сил Латвії, капітан капеланської служби Єкабс Дзерве (Латвія).
Під час обговорення доповідей були згадані слова генерал Джорджа Маршалла, який стверджував: «Серце, дух і душа солдата — це все. Якщо душа солдата не підтримає його, на нього не можна покластися, він сам програє, і його командир програє, і його країна, зрештою, програє… Я вже сказав, що дух все витримає до самого кінця. Так воно і є». Промовці акцентували увагу на важливості продовження процесу обміну душпастирським досвідом між військовими капеланами різних країн задля вибудови стратегії спільної боротьби із російською агресією.
Роль військового капелана в умовах російсько-української війни була в фокусі уваги учасників останньої сесії конференції: військового капелана, лейтенанта капеланської служби Саїда Ісмагілова; речника Генерального штабу ЗСУ, майора Андрія Ковальова; журналістки, менеджерки проекту «Україна Православна» Ярослава Міщенко; радника керівника керівника Департаменту військового капеланства патріаршої курії УГКЦ, полковника запасу Руслана Коханчука.
Майор Ковальов зробив наголос на питанні формування «інформаційного суверенітету» та «інформаційного імунітету» в умовах гібридної війни. «Україна, – зазначив у своїх тезах речник Генерального Штабу. – має генерувати смисли та ідеї, які будуть осердям інформаційної роботи як з військовими, так із цивільним населенням. Релігійна свідомість та ціннісні засади особистості є ключовими аспектами національної свідомості, оскільки вона формується здебільшого в ранньому віці та є однією з найбільш укорінених та стійких основ для формування політичного мислення, сприйняття суспільно-політичної дійсності й політичних переконань».
Кредо українського військового капеланства «служити своїм, допомагати іншим, опікуватися усіма» – потребує для своєї реалізації таких душпастирів, що будуть покликані до особливого служіння у військовому контексті, будуть професіоналами. Армії, суспільству, країні потрібні професійні військові капелани. А професіоналізм — це знання, уміння, навички й, головне, систематизований та узагальнений досвід.
Богослов Гельмут Тіліке писав: «Скажи мені, як багато ти знаєш про страждання своїх ближніх, і я скажу тобі, як сильно ти їх любиш». Отже, військовий капелан має любити своїх побратимів і добре володіти тими унікальними інструментами, які тільки він має як носій особливого досвіду душпастирства. Для цього військові душпастирі мають пройти якісну підготовку.
«Ми сподіваємось, що перша міжнародна науково-практична конференція «Підготовка сучасних військових капеланів: виклики, партнерство, перспективи» стане важливим кроком в непростому, але необхідному процесі формування капеланської служби в Україні», – підвів підсумки конференції полковник Олександр Вовкотеча.
Джерело: risu.ua
Фото: Центр підготовки військових капеланів ВІКНУ ім. Т. Шевченка
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут