Французьке видання Le Monde опублікувало репортаж про українських військових капеланів, які щодня служать поруч із бійцями — серед страху, втрат і постійної загрози смерті.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це пише slovoproslovo.info.
Віра народжується під обстрілами
«Усі почали вірити в Бога вже під час першого бомбардування», — так описують реальність на фронті самі військові.
Один із них, 30-річний доброволець Дмитро, зізнається, що до війни не був віруючим. Але все змінилося в один момент — під час ракетного удару на Донеччині: «Я впав на землю і шукав, де сховатися. Мені було так страшно, що я почав благати Бога, щоб залишитися живим. І раптом згадав молитви, які в дитинстві мені читала бабуся».
Відтоді молитва стала частиною його життя. «Ти почуваєшся настільки безсилим, що довіряєш себе Богові», — додає він.
Капелани — більше, ніж священники
На передовій військові капелани виконують значно ширшу роль, ніж просто проведення богослужінь. Вони стають психологами, слухачами та підтримкою для тих, хто щодня дивиться в обличчя смерті.
Капелани супроводжують військових на позиціях, проводять служіння у прифронтових селах і підтримують бійців у найважчі моменти — після втрат, під час моральних криз і внутрішньої боротьби.
Їхня місія — допомогти воїнам не втратити людяність і надію.
Свідки «пекла на фронті»
У матеріалі підкреслюється, що капелани перебувають поруч із військовими буквально пліч-о-пліч. Вони ділять із ними небезпеку, побут і ризики.
Сьогодні лінія фронту стала ще небезпечнішою через активне використання дронів-камікадзе, які контролюють територію на десятки кілометрів углиб. Українські військові називають це «зоною смерті».
Попри це, навіть у таких умовах знаходиться місце для молитви. Наприклад, на Великдень бійці збираються на богослужіння у звичайних будинках поблизу фронту — як символ віри, яка не зникає навіть у найтемніші часи.
Духовна підтримка як частина оборони
Зростаючий попит на присутність капеланів серед військових свідчить про глибоку потребу в духовній підтримці.
У реальності війни віра перестає бути формальністю — вона стає ресурсом виживання, джерелом сили та надії.
Це ще раз нагадує: поряд із фізичною боротьбою триває і духовна — за серце, за сенс і за віру.
Джерело: slovoproslovo.info
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут