Ювенальна превенція та Кіберполіція наголошують: цифрова анонімність не звільняє від адміністративної, а в окремих випадках — і кримінальної відповідальності за онлайн-цькування.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це пише osvitoria.media.
Коли «тренд» перестає бути розвагою
Якщо контент у мережі створюється за рахунок приниження людини, це вже не розвага.
Фото чи відео учня або вчителя можуть бути ознакою кібербулінгу, якщо вони:
- публікуються без згоди в образливому або провокативному контексті;
- супроводжуються принизливими підписами чи аудіо;
- містять фейкові пояснення або вирвані з контексту фрази;
- провокують хвилю образ у коментарях;
- розкривають персональні дані, назву школи, клас, розклад чи іншу інформацію;
- поширюються систематично: репости, серії відео, повторні «атаки» у класних чатах;
- містять погрози, шантаж або сексуалізоване приниження.
Національний проєкт «КіберБрама», який спеціалізується на кібербезпеці в освіті, визначає цифрове насильство як дії у мережі, що завдають шкоди психологічно, репутаційно, а іноді й фізично.
Чому цю проблему не можна ігнорувати
Служба освітнього омбудсмена наголошує: насильство щодо педагогів у закладах освіти — реальна й часто замовчувана проблема.
За даними Служби освітнього омбудсмена:
- у 2025 році надійшло 165 звернень щодо жорстокого поводження, булінгу та дискримінації;
- у 2026 році станом на 25 березня — вже 66 звернень;
- лише два звернення за цей період були від педагогів щодо захисту від булінгу.
Це може свідчити не про відсутність проблеми, а про страх розголосу, тиск або небажання «піднімати шум».
Яка відповідальність загрожує
Образливі відео, фото, коментарі чи пости — це не просто «контент», а потенційне правопорушення.
За онлайн-цькування передбачені:
- адміністративна відповідальність — штраф;
- якщо булінг систематичний або має тяжкі наслідки — кримінальна відповідальність;
- якщо порушник не досяг віку, з якого настає відповідальність, за його дії можуть відповідати батьки або законні представники.
Керівник закладу освіти, який не повідомив поліцію про відомий йому випадок булінгу, також може нести відповідальність за статтею 173-4 КУпАП.
Що робити вчителю насамперед
Головне правило — не починати з емоційної публічної перепалки.
Перші кроки:
Зафіксувати докази
Збережіть:
- скріншоти відео, фото, підписів і коментарів;
- посилання на публікацію;
- дату й час виявлення;
- нікнейм або назву акаунта;
- записи екрана, якщо контент швидко видаляється;
- докази повторного поширення.
Це важливо для звернення до школи, соцмережі або поліції.
Поскаржитися на контент у соцмережі
Подайте скаргу окремо на:
- пост або відео;
- образливі коментарі;
- акаунт;
- фейковий профіль (impersonation account).
У TikTok, наприклад, можна:
- відкрити відео → Share / Поділитися → Report / Поскаржитися;
- затиснути коментар → Report;
- зайти в профіль → Share → Report account.
Правильно обрана причина скарги підвищує шанс на швидку модерацію.
Письмово повідомити керівника школи
Служба освітнього омбудсмена рекомендує подавати саме письмову заяву. Це фіксує факт звернення й запускає офіційну процедуру реагування.
Як має діяти школа
Якщо керівник закладу отримав заяву або повідомлення про булінг, він має:
- протягом однієї доби повідомити поліцію та батьків/законних представників неповнолітньої сторони;
- не пізніше ніж за три робочі дні скликати комісію з розгляду випадку булінгу.
Важливо: директор повідомляє поліцію не лише тоді, коли факт булінгу «доведений», а вже коли отримав заяву або повідомлення.
Юридичну оцінку ситуації дають правоохоронці, а не шкільна комісія.
Коли потрібно звертатися до Кіберполіції.
Не варто обмежуватися скаргою в соцмережі, якщо контент містить:
- погрози;
- переслідування;
- шантаж;
- сексуалізоване приниження;
- розголошення персональних даних;
- системне онлайн-переслідування.
У таких випадках можна:
- телефонувати 102 або 112;
- подати електронне звернення до Кіберполіції;
- звернутися на гарячі лінії, зокрема 116 000.
Як батькам говорити з дітьми
Батькам важливо пояснити дитині правило «цифрового сліду»: усе, що потрапляє в інтернет, може залишитися там назавжди.
Що варто зробити:
- пояснити, що «мем» може стати правопорушенням;
- перевірити налаштування приватності профілю;
- навчити не поширювати чужі персональні дані;
- домовитися, що в разі мережевих атак дитина звернеться до дорослих, а не замикатиметься в собі;
- якщо дитина причетна до булінгу — наполягти на видаленні контенту та припиненні поширення.
Джерело: osvitoria.media
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут