Волонтерська команда «Відчайдушні» — не благодійний фонд, а група добровольців, які допомагають людям у складних обставинах. Ми часто їздимо на схід України.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це пише adventist.ua.
Медична евакуація та переобладнання автомобілів
Спеціалізація нашої команди — допомога медикам на фронті. Ми займаємося виготовленням і переобладнанням цивільних автомобілів у медичні. Це машини з додатковим бронюванням, захистом від дронів і спеціальним обладнанням.
Серед цього обладнання — антидронові системи, ноші, укріплена підлога, спеціальне освітлення, камери нічного бачення. Такі автомобілі призначені для вивезення поранених або загиблих із поля бою. Їх називають по-різному: “медеваки” або “кейсеваки”, залежно від місця й етапу евакуації.
Соціальні та гуманітарні проєкти
Наша команда також реалізує проєкт Всесвітнього адвентистського радіо (Adventist World Radio). Поширюємо компактні аудіобіблії, на яких записані Святе Письмо, євангельські програми та книги. Такі пристрої ми передаємо як військовим, так і цивільним.
Ще один напрям нашої діяльності — допомога людям на прифронтових територіях у забезпеченні базових потреб. Ми привозимо продукти харчування та першочергови побутові речі.
Окремо допомагаємо тваринам. Коли евакуйовують людей, далеко не всі можуть забрати своїх домашніх улюбленців, тож тварини залишаються самі, а вони не пристосовані до виживання в диких умовах. Тому ми привозимо корм, який передаємо місцевим жителям чи волонтерам, щоб ті могли годувати покинутих тварин.
Це небезпечна та ризикована справа, але хтось повинен брати на себе таку місію допомоги.
Долучаємося й до виготовлення аптечок для військових. Цим займається волонтер Дмитро Чернецький, і ми допомагаємо йому — колись організовували концерти, щоб зібрати кошти, зараз постачаємо необхідні складові для аптечок. Дмитро формує готові комплекти, а ми передаємо їх військовим.
За час війни роздали понад 250 аптечок. Це дуже дорогий ресурс: один лише турнікет коштує близько 2,5 тисяч гривень, а ще потрібні оклюзійні наліпки, засоби від опіків та інші компоненти.
Усі аптечки, які ми передавали, були проінспектовані медиками у бригадах. Ми просили їх розкривати комплекти, фіксували це на відео, а медики коментували, що всередині й чи потрібно щось додати. Так ми отримували чесний відгук і впевненість, що робимо все правильно. Аптечки повністю відповідають сучасним потребам війни та вимогам парамедиків на передовій.
Масштаби роботи та досягнення
У період з осені 2024 до осені 2025 року виготовили й передали на фронт близько 40 медичних автомобілів. Наша команда підготувала, переобладнала, відремонтувала та укомплектувала їх спеціальним медичним обладнанням, електронікою та антидроновими системами. Деякі машини ще перебувають у роботі.
Загалом із початку повномасштабного вторгнення команда “Відчайдушні” долучилася до створення приблизно 200 медичних автомобілів. За допомогою цих машин вдалося евакуювати та врятувати понад 8000 осіб — як військових, так і цивільних. Багато батьків, матерів, синів і чоловіків повернулися додому живими, а тіла загиблих — доставлені рідним.
За рік на фронт і до прифронтових територій ми доставили близько трьох тонн корму для тварин. Кількість продуктів харчування та побутових речей для цивільного населення ми не підраховували, адже це є наша основна місія.
Також приблизно тисячу аудіобіблій передано військовослужбовцям, медикам різних підрозділів та цивільним. Це досить велика кількість, бо роздавати аудіобіблії ми могли лише тим, кого зустрічали.
Взагалі організовувати черги або групові заходи в таких місцях неможливо. Навіть роздача продуктів має відбуватися дуже швидко, бо скупчення людей і машин одразу фіксують ворожими дронами, тож це може стати мішенню для їхніх засобів ураження.
Пошук та переобладнання автомобілів для медичної евакуації
Кожен новий проєкт ми зазвичай розпочинаємо з пошуку автомобіля для переобладнання. Зараз зібрати кошти на машину стає дедалі складніше, тому ми намагаємося знайти меценатів, які можуть подарувати транспорт. Потрібні великі джипи, здатні долати бездоріжжя і мати достатньо простору, щоб умістити ноші з пораненим.
Сам автомобіль може коштувати близько 7000 євро, а його бронювання та обладнання — ще 2000-3000 євро. Це майже половина вартості машини, адже використовуються дорогі сучасні матеріали, наприклад кевларові плити для бронювання. Додатково потрібно встановити засоби радіоелектронної боротьби проти дронів, камери нічного бачення, спеціальне освітлення та сирену для евакуації.
Кожен збір коштів зазвичай підтримують від 50 до 100 осіб. Хтось може пожертвувати тисячу доларів, а хтось — п’ять гривень. І кожна пожертва для нас важлива — ми цінуємо кожного, хто долучається, незалежно від суми. Є ті, хто допомагає нам постійно, але загалом зараз кількість пожертв зменшилася: більшість воліють донатити на дрони, бо це сприймається як швидший спосіб відповіді на агресію.
Наш головний напрям — медична евакуація. Це не настільки «гучна» сфера, але вона критично потрібна. Ми не конкуруємо з тими, хто підтримує інші проєкти, адже кожна справа має свою вагу. Для нас же допомога в медичній сфері — це поклик від Бога. Ми вбачаємо в цьому своє доручення і працюємо вже майже чотири роки, вірячи, що Господь посилає нових людей і нових спонсорів для продовження служіння.
Мабуть, наша особлива риса полягає в тому, що ми жодного разу не провалили проєкт. Кожного разу, коли ми починали роботу, чітко говорили: «Ми хочемо зробити таку-то медичну машину для такої-то бригади, з такими-то опціями». І в кінці завжди показували звіт: от саме так, як було обіцяно, ми й виконали.
Ми принципово дотримуємося прозорості: усі наші підписники, донатори й спонсори бачать, що автомобіль передається безпосередньо медикам, які реально працюють на фронті. Ми ніколи не передаємо машини у частини, що розташовані далеко від лінії зіткнення.
Тим, хто підтримує нашу діяльність, важливо знати, що ці машини не стоятимуть без діла. Кожен автомобіль потрапляє туди, де він потрібен — у багнюку, у небезпеку, у реальні евакуаційні місії. Саме для цього вони створюються: щоб рятувати життя.
Ми завжди звітуємо, показуємо фото та відео і, мабуть, саме ця чесність і прозорість допомагає нам зберігати довіру й підтримку людей, які долучаються до проєктів «Відчайдушних».
Ремонт та підготовка автомобілів
Ремонт, наприклад, одночасно чотирьох автомобілів і їхнє переобладнання — це дуже складна справа. Машини з Європи приїжджають як гуманітарний вантаж у вкрай жахливому стані. Іноді доводиться залучати одразу три станції технічного обслуговування, аби встигнути все зробити й передати авто. Кожна машина проходить ретельний ремонт.
Мене завжди дивує, коли хтось із відомих осіб заявляє: «Ми щойно загнали 50 машин, і зараз їх передамо». Насправді, щоб якісно відремонтувати 50 автомобілів, потрібно щонайменше пів року роботи й 10-15 СТО. Тому виникає питання: як ці машини потім їздять? Адже без належного ремонту вони переважно простоюють, а для фронтових територій авто повинне бути відремонтоване максимально добре, бо там немає можливості чекати чергу до майстра декілька місяців місяців чи більше. Тому все потрібно зробити заздалегідь там, де це реально зробити без черг і зайвих проблем, адже військові не повинні витрачати час на ремонт. І тут постає ще один аспект — величезна відповідальність. Не дай Бог, машина під час виконання завдання зламається чи зупиниться просто неба, це може коштувати життя.
Цю відповідальність усвідомлюють усі: наші механіки, які лагодять авто, водії, що їх переганяють, і я особисто. Тому ми намагаємося ставитися до кожної деталі максимально ретельно.
Тут усе залежить від стану машини й завдань. Якщо потрібно зробити велике переобладнання з бронюванням, то ремонт може тривати до трьох тижнів і коштувати приблизно три тисячі євро. У середньому ж ми витрачаємо 1500–2000 євро на переобладнання і ще 300–500 євро на ремонт.
Бувають і форс-мажори. Наприклад, зібрали кошти, пригнали авто, почали з ним працювати, а там зламаний двигун. Це одразу плюс 700-2000 доларів витрат, які не були передбачені. У таких випадках ми знову звертаємося до тих, хто нас підтримує, по допомогу, бо ніхто не може «зазирнути» в середину двигуна під час купівлі. Але якщо це лише ремонт і легке переобладнання, то зазвичай за 1-2 тижні машина вже готова їхати на фронт.
Джерела фінансування та довіра донорів
Зазвичай більшість тих, хто жертвує, — це віряни. Але якщо говорити про суми, то їхні пожертви складають приблизно 15–20% від загальної зібраної суми. Тобто цих людей більше, вони підтримують нас регулярно, але невеликими внесками.
Решта 80-85% надходить від інших донорів: спонсорів, знайомих, представників місцевих рад або громад, мерів, голів територіальних громад. Іноді це разові внески по 1-2 тисячі доларів, а часом навіть більше. Буває, що ті, хто не належить до адвентистської церкви жертвують по три, чотири чи навіть сім тисяч доларів
Іноді мене питають, чи ми не «забираємо» пожертви в церкви. Це чутливе питання, і я сам за це переживаю, але ми спілкувалися з людьми, і вони казали: «Ми б усе одно комусь донатили, але нам близька саме ваша діяльність, бо у вас гуманітарні й медичні проєкти. Ми довіряємо вам і Богу, тому підтримуємо саме вас». Тож я впевнений: ми церкву не обділяємо і не відбираємо її ресурсів.
Ризики та непередбачувані втрати
Є одна історія, яка запам’яталася особливо. Вона непроста, але дуже показова. Ми робили великий проєкт: готували джип для медиків. Це був не просто автомобіль, а машина з системою радіоелектронної боротьби. Щоб зрозуміти масштаб: сам джип коштував приблизно 5 тисяч євро, і стільки ж — цей засіб РЕБу. Плюс ще ремонт, бронювання, фарбування, колеса… Це був дорогий і складний проєкт, у який ми вклали дуже багато сил і ресурсів.
Коли авто вже було готове і їхало до хлопців, нам подзвонили й повідомили страшну новину: екіпаж, для якого ми готували цю машину, загинув. Ми були шоковані. У такі моменти розумієш, наскільки крихке життя, наскільки все може змінитися в одну мить. Але водночас ми знали, що машину треба передати, тож домовилися, що вона поїде до інших медиків, щоб служити й рятувати. Нещодавно я розмовляв із тими хлопцями — авто працює й досі. Уже більше року ця машина на передовій, у найважчих умовах, і вона реально допомагає витягувати поранених.
Був і такий досвід, де, попри небезпеку, залишився елемент із ноткою гумору. Машина працювала на евакуації, тікала від дронів, потрапила під обстріл і отримала пробиття коліс. Попри це вона ще їхала, рятуючи людей. Потім інший дрон вдарив по ній ззаду, і авто зупинилося. Але завдяки тому, що машина була заброньована кевларом, усі вижили.
Коли згодом наші військові повернулися на бронетехніці, щоб витягти авто, виявилось, що його вже «позичили». Таке трапляється: це була не єдина історія, коли авто зникало. Одного разу навіть міна влучила в нашу машину, а поки ми дісталися до місця — її вже не було.
Божий захист на передовій
Окремо запам’яталася Авдіївка, там була велика кількість цивільних, які залишалися в місті. Це здебільшого літні люди, які не могли прийти на точку видачі продуктів, тому ми ходили по будинках із важкими пакетами. Але ворог помічав наші пересування, і після роздачі завжди починався обстріл.
Один випадок був особливо показовим. Ми завершили роботу, сховалися в підвалі, перечекали обстріл і виїхали. Через пів години у те саме місце прилетів важкий снаряд. Там залишалося кілька десятків людей, і всі машини, що стояли поруч, були знищені. Ми врятувалися лише тому, що виїхали трохи раніше.
На війні життя й смерть стоять поруч, зовсім близько, тому ми уникаємо геройства чи «ковбойства». У нас є засоби захисту — РЕБ, детектори дронів, системи протидії, і ми завжди максимально плануємо роботу, щоб місія була виконана, а команда повернулася живою.
Було й кілька історій, які цивільним людям, можливо, складно зрозуміти, але для нас вони залишилися дуже яскравими. Одна з них сталася відносно недавно в Покровську. Наш автомобіль заглох прямо посеред дороги. Виявилася, що наш засіб радіоелектронної боротьби був настільки потужним, що повністю «заглушив» електроніку машини — навіть систему безпеки.
Я не приховую: мені тоді було страшно, але показати цього я не міг. Я дивився на хлопців, і вони виявили справжню мужність: спокійно, без паніки, відкрили капот, пробували щось зробити. Ми зрозуміли, що потрібно вимкнути засіб радіоелектронної боротьби, щоб завести автомобіль і тікати.
І саме в той момент Бог послав туман. Дрони можуть літати і в тумані, але не бачать цілі. Це був явний захист згори. Ми виконували тоді місію допомоги бездомним тваринам, переважно собакам, а також заїжджали до місцевих членів церкви, передавали необхідне.
Це була наша остання поїздка у Покровськ. Зараз цивільним на неброньованих авто туди їхати неможливо — шансів вижити майже немає. Ворог цілить по цивільних і військових машинах однаково, не роблячи жодної різниці. Він діє, як диявол: намагається знищити якомога більше людей.
Християнство на практиці під час війни
Я не люблю казати: «не випийте чаю, не купіть тістечко, а краще задонатьте». Ні. Треба жити — їсти тістечко в кафе, ходити в басейн тощо, але одночасно можна знайти спосіб допомогти іншим. Бо Україна сьогодні протистоїть імперії, яка значно сильніша чисельно, багатша ресурсами. Але це не знімає з нас відповідальності рятувати життя.
Якщо ви не хочете або не можете брати участь у бойових діях зі зброєю в руках — є інші шляхи допомогти. Ви можете долучитися до медичних проєктів, які рятують життя. Ви можете допомогти соціальним ініціативам, які підтримують людей і навіть тварин на прифронтових територіях. Не потрібно думати: “чому хтось там досі залишився?”, бо поки ми думаємо — ці люди без їжі, без ліків, без води.
Є люди, які вважають, що робити аптечки для військових чи ремонтувати медичні автомобілі це гріх. Але ж порятунок життя — це саме те, що вчив нас робити Ісус Христос. Він говорив про спасіння, зцілення, підтримку. Сьогодні, коли ми допомагаємо, ця допомога часто пов’язана з ризиком для власного життя. І тут ми стикаємось з іще одним біблійним принципом: бути готовим віддати своє життя заради ближнього.
Джерело: adventist.ua
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут