Незабаром, у березні, з'явилася новина про те, що церква продовжує руйнуватися: після вежі-дзвіниці обвалився ріг будівлі.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Як повідомляли у місцевому Телеграм-каналі «Зберігачі спадщини», про складну ситуацію в будівлі було відомо давно, але жодних кардинальних дій щодо збереження вжито не було.
Загрози для релігійних об’єктів
За словами місцевих краєзнавців, проблеми з «об'єктами культурної спадщини» почалися давно, адже територію у межах охоронних зон почали забудовувати ще за радянських часів. У 1960-ті роки в храмі Михаїла та Гавриїла почалася масштабна реконструкція, яка виявила безліч проблем і руйнувань, спричинених землетрусами. Храм поновили, але протягом наступних 60 років більше не реставрували. Втім, це один із небагатьох середньовічних вірменських храмів, що зберігся у Феодосії.
Про те, що частина будівлі може впасти, говорили ще у 2013 році – тоді заявляли, що під час реставрації у 1960-х роках баню зробили із надто важких матеріалів, через що по стінах пішли тріщини. Храм вважали небезпечним і зачинили для відвідування.
Два роки тому, за даними громадських діячів, храм відвідувала делегація «міністерства культури Республіки Крим», було дано доручення визначити дорожню карту щодо покращення стану будівлі. Але жодних робіт так і не було виконано. У стінах зростали тріщини, протікав дах, на покрівлі виросли дерева. Тепер звалилася дзвіниця. Про нову руйнацію 15 березня у соцмережах повідомили місцеві мешканці.
Другий релігійний вірменський об'єкт, що зазнає руйнації, - храм Сурб Саркіс - відкритий для відвідування, його заливає ґрунтовими водами. Щодня служителі відкачують її самотужки. У січні цього року настоятель храму поскаржився, що підлога у воді, проводити літургію неможливо, співробітники місцевого водоканалу відмовилися вирішувати проблему.
За словами служителів храму, потрібен інженер, щоб зробити дренаж і якось відвести ці води, зараз встановили насос і поки начебто справляються, проте коли настає весна, заливає весь двір біля храму, і вони просять допомоги.
У вірменській церкві Сурб Саркіса Івана Айвазовського хрестили, тут розташовується його могила. Цей храм відомий тим, що для амвона вівтаря художник написав ікони «Богоматір з немовлям», «Апостол Петро», «Апостол Павло», «Таємна вечеря», «Святий воїн Вардан Мамиконян», «Григорій Просвітитель».
Реакція «влади» та «правоохоронних органів»
Перший інцидент – часткове обвалення дзвіниці середньовічного храму архангелів Михаїла та Гавриїла – сталося ще 12 січня, у лютому дзвіниця зруйнувалася повністю. За цим фактом було порушено кримінальну справу, яку розслідують «кримські слідчі».
Втім, за даними Інформаційного центру Слідчого комітету держави-окупанта, Москва отримала звернення стурбованих містян про те, що «об'єкт культурної спадщини федерального значення» перебуває у неналежному стані.
«Протягом тривалого часу будівля перебуває в аварійному стані, у стінах утворилися тріщини, а у лютому поточного року сталося обвалення дзвіниці. Незважаючи на наявні порушення, заходів щодо збереження об'єкта та організації ремонтних робіт не вживається», – йдеться у публікації інформцентру Слідкому.
«Головне слідче управління міжрегіонального СК» порушило кримінальну справу, щоби розслідувати викладені факти. Керівник так званого «ГСУ СК Росії по Республіці Крим та місту Севастополю» Володимир Терентьєв має доповісти у Москву про попередні та остаточні результати роботи підлеглих голові російського Слідкому Алєксандру Бастрикіну.
11 березня стало відомо про те, що на адресу «адміністрації» окупованої Феодосії внесено прокурорське подання про неналежне утримання церкви. Як зазначають у прес-службі «відомства», встановлено, що, «порушуючи вимоги законодавства, адміністрація міста своєчасно не вжила заходів до збереження об'єкта культурної спадщини «Церква Михаїла та Гавриїла, XV століття», право власності на яке зареєстровано за муніципальним утворенням, про що свідчить факт часткового обвалення дзвіниці поточного року.
Він заявив, що національна громада вже знайшла кошти на протиаварійні роботи. Однак, за його словами, фахівці ще при огляді будівлі одразу звернули увагу, що немає шансів врятувати стіну, яка обрушилася пізніше, під дзвіницею: можна лише перекласти її заново.
Церква з історією
Храм архангелів Михаїла та Гавриїла – недіюча вірменська церква XV століття, розташована в історичній частині Феодосії, на вулиці Вірменській. Храм збудовано у стилі середньовічної вірменської архітектури з елементами романського стилю, у звичайній для того часу техніці з місцевого буту на вапні, склепіння та кути викладені з тесаного каменю. Усередині будівлі збереглися фрагменти фресок та стародавня підлога, викладена плиткою.
Як відомо, церкву святих архангелів Михаїла та Гавриїла було збудовано у 1408 році. Одним із її парафіян був знаменитий художник Іван Айвазовський, який саме тут повінчався 1848 року з першою дружиною Юлією Гревс.
За свою історію культова споруда зазнала чимало конструктивних змін. Наприклад, під час землетрусу 1927 року впав притвор уздовж західного фасаду, але його не стали відновлювати. У 1962 році обрушилася права половина також західної стіни. За кілька років, у 1967–1970 рр., його реставрували разом із притвором. Тоді ж майстри оновили віконні та дверні палітурки, покрівлю та замурували тріщини. Проте більше жодних масштабних робіт церква не бачила.
Як повідомила «міська влада», стародавній вірменський храм архангелів Михаїла та Гавриїла кілька років тому за договором безоплатного користування було передано Вірменській Апостольській церкві та згідно з документом обов'язок щодо утримання та охорони об'єкта покладено безпосередньо на цю організацію.
За словами «чиновників», Вірменською Апостольською церквою та вірменською громадою ще до руйнування було замовлено проєкт на проведення протиаварійних робіт. Але у зв'язку із ситуацією, що сталася, зараз до проєкту вносяться коригування, і замість запланованих раніше протиаварійних робіт тепер на об'єкті необхідно провести реставрацію.
За даними «адміністрації» окупованої Феодосії, на місці працюють «експерти департаменту державної охорони об'єктів культурної спадщини республіканського мінкульту», які зі свого боку теж оцінять поточний стан об'єкта і підготують необхідні висновки.
За словами «можновладців», орієнтовно підготовка проєкту реставрації триватиме близько трьох місяців. Поки документ перебуває на стадії розробки, далі буде етап експертизи. Процес взято на контроль «мерії» і буде прискорено, наскільки це можливо, але конкретних термінів початку реставрації поки що немає.
Як пояснюють «чиновники», після виділення фінансування необхідно буде визначити підрядну організацію, яка матиме відповідну ліцензію. І вже тоді хоча б приблизно буде розуміння часу.
Вартість реставрації, за їхніми словами, також буде зрозумілою лише після виходу проєкту з експертизи. Якусь частину співфінансування, можливо, буде виділено з бюджету міста – поки що про це говорити складно.
На жаль, поки місцева «влада» шукатиме кошти на так звану реставрацію, середньовічний храм може просто розвалитися на очах небайдужих містян.
Спадок на межі
Як зазначив керівник історичного клубу «Вірмени Криму» Тімур Ян в інтерв’ю місцевим ЗМІ, проблеми у архангельської церкви виникли давно.
«У 1990-х роках у храмі ще проводилися служби, але потім припинилися. Наразі об'єкт культурної спадщини визнаний аварійним: крім дзвіниці, на одній зі стін храму є велика тріщина, що піднімається до склепінь», – розповів громадський діяч у січні 2026 року.
Храм у Феодосії не є поодиноким випадком: практично всі середньовічні вірменські культові споруди, що збереглися до наших днів, у Криму визнані окупантами так званими «об'єктами культурної спадщини» і гостро потребують реставрації. Але релігійна громада, на жаль, «не в змозі їх відновити через свою нечисленність щодо всього того, що потрібно зробити».
«За кількістю пам'яток вірменської середньовічної архітектури в одному регіоні Крим посідає четверте місце у світі після Карабаху, території Туреччини (колишньої Західної Вірменії) та самої Вірменії, – зазначає Тимур Ян. – У середньовіччі в одній тільки Кафі (зараз Феодосія, – авт.) мешкало кілька десятків тисяч вірмен, які збудували всю цю красу, а сьогодні в усьому Криму – у кращому разі до 20 тисяч вірмен. Більшість із них мало знайомі з історією вірмен Криму та їхньою спадщиною».
Незважаючи на скромні можливості, вірмени Криму намагаються зберегти історичні об'єкти. Так, два роки тому вдалося відновити десятиліттями порожній храм Євангеліста на Карантині (найстаріший район Феодосії).
«До цього відновлювальні роботи відбувалися у храмі «Сурб-Геворг» у Феодосії, до цього у храмі Феодосії «Сурб-Саркіс». Тому говорити про те, що громада не може відновити жодного храму – некоректно. Вона не здатна відновити всю спадщину. Це справді неможливо», – сказав керівник історичного клубу «Вірмени Криму».
Тему консервації та порятунку історичної спадщини у Криму нацменшини порушують регулярно. Але, на жаль, кошториси реставраційних робіт культурних пам’яток значно перевищують суми, необхідні на звичайний ремонт і навіть будівництво з нуля.
Костел під загрозою руйнування
Аналогічна ситуація може статися з іншою релігійною спорудою, навколо долі якої багато років точилися суперечки. Йдеться про костел у Севастополі.
Нагадаємо: будівлю колишнього кінотеатру «Дружба», закритого ще 2006 року, у 2018 році рішенням «уряду екс-губернатора» тимчасово окупованого Севастополя Дмітрія Овсяннікова було передано католицькій громаді.
Сама будівля будувалась у 1905–1911 роках як католицький храм. Після революції костел було закрито, і в будівлі розмістили трансформаторну підстанцію, а потім у повоєнні роки – кінотеатр.
Нещодавно стало відомо, що «севастопольський суд» ухвалив рішення зобов'язати релігійну організацію «Парафія святого Климента Римо-католицької церкви в Севастополі» розробити проєкт реставрації будівлі костелу.
Рішення «міського арбітражу» стало підсумком розгляду, ініційованого «Сєвнаслєдієм» у серпні 2025 року. Позов було подано у зв'язку із невиконанням католицькою громадою охоронних зобов'язань, які вона взяла на себе, отримавши будинок у власність.
Це охоронне зобов'язання католицька громада отримала ще у лютому 2023 року. Цим документом було встановлено термін для розробки проєктної документації зі збереження «об’єкта культурної спадщини» – із січня 2023 року до грудня 2024 року. Однак до моменту подання позову «Сєвнаслєдія» у серпні 2025 року релігійна організація нібито жодних робіт не провела.
Однак, як з’ясувалося, річ тут не в грошах чи небажанні зберегти будівлю-пам'ятку. Реставрацію громада не могла розпочати через невирішені земельні питання. Будівля костелу розташована на трьох земельних ділянках, одна з яких належить католицькій організації, друга – місту, а третя – власникам готелю «Україна». Для проведення реставрації потрібно було перерозподілити землю так, щоб увесь периметр будівлі увійшов до ділянки, що належить громаді.
Торік у жовтні стало відомо, що католицька громада вже обрала підрядника на реставрацію будівлі костелу, проте документи на той момент ще не були підписані.
За словами глави пастирського округу Римо-католицької церкви на тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим та міста Севастополя Яцека Пила, на даний момент проводиться робота з укладання договору з індивідуальним підприємцем на проєкт реставрації храму, але все це дуже тривалий процес.
У процесі розгляду «справи» за позовом «Сєвнаслєдія» громада виконала частину вимог: встановила на будівлі інформаційну табличку із зазначенням назви «об’єкта культурної спадщини», а також уклала договір на розробку науково-проєктної документації щодо його збереження.
«Суд» взяв це до уваги, але зазначив, що сам собою договір не є виконанням зобов'язань. Необхідний кінцевий результат – готова та затверджена документація щодо збереження «об'єкта культурної спадщини». Тому позов «чиновників» було задоволено у повному обсязі, і суд зобов'язав парафію завершити цю роботу до 31 грудня 2027 року.
Чому процес не рухається з місця?
Як зазначають місцеві ЗМІ, реставрацію не проводять не через відсутність грошей чи небажання щось робити – проблема у невеликій кількості землі, яку хотіла б додати до контуру будівлі римо-католицька громада святого Климента. Це дозволить створити навколо храму пішохідну зону, бажану для хресної ходи та зручну для всіх городян.
Проте даний проєкт має слабкі місця, які змушують засумніватися в такій його версії. У пошуках рішення 2023 року місцева окупаційна «влада» організовувала зустріч підрядника реконструкції костелу з профільним «віце-губернатором» М. Гордюшиним та головами «департаменту майнових та земельних відносин», «Сєвнаслєдія» та «департаменту архітектури».
Проте тоді жодних точок дотику не знайшли – підрядник (пізніше громада відмовилася від співпраці з ним) наполягав на набагато більших, ніж сьогодні, земельних вимогах. До того ж він заявляв про необхідність паркану для релігійних обрядів.
У новому плані, який громада пізніше запропонувала владі, паркану немає, а земельні вимоги помітно звужені. Однак і в цьому разі все не так просто.
Окрім влади, яка має право дати чи не дати згоду, є ще дві сторони, інтереси яких зачіпає такий проєкт: готель «Україна», на частину території якого претендує громада, та мешканці будинку № 3 на вул. Шмідта.
Частина прибудинкової території біля торця житлового будинку розташовується за костелом і потрібна для організації кругової пішохідної зони.
«Чиновники» тоді заявляли, що передати свою прибудинкову територію мешканці можуть лише за рішенням загальних зборів. А розірвати договір оренди з готелем місто може лише з його доброї волі.
Ще одне найважливіше питання, яке ставили собі місцеві «можновладці»: де гарантії того, що одного разу – хай навіть через 20–30 років – храм все ж таки не вирішать обгородити? Тим більше, що відновити костел мали намір у близькому до дореволюційного образі – тобто без прибудованих бічних сходів та чималої фасадної частини, що на кілька метрів збільшила довжину будівлі.
У результаті може вийти невелика, але все ж таки вельми цікава для облаштування територія, обгородити яку громада мала би повне право, на законних підставах звузивши навіть тротуар по вулиці Шмідта.
Проте керуючий костелом Павло Шевцов запевняв, що такого не буде.
«Отримавши землю, ми візьмемося до реставрації храму. Головним задумом усіх парафіян, усіх католиків міста-героя залишається відкритість, відкритість кожній людині. Тому ми заперечуємо будь-яке спорудження огорож. І, що дуже важливо, у підсумковому проєкті реставрації храму не буде огорожі. Двері будуть відчинені кожному», – зазначав він в інтерв’ю місцевим журналістам.
Натомість поки тривали всі ці обговорення й ухвалювалися рішення, будівля католицького храму продовжувала руйнуватися і руйнується й зараз.
Як зазначають місцеві ЗМІ, ситуація з будівлею костелу нібито перебуває на особистому контролі «губернатора» окупованого Севастополя Міхаіла Развожаєва, і раніше навіть висловлювалися припущення про те, що пам'ятку архітектури можуть повернути у власність міста.
Торік соцмережами поширилася публікація, де обговорювалися слова «губернатора» Міхаіла Розвожаєва про долю історичної будівлі, що пролунали на зустрічі єдиноросів Гагарінського району із ним, яка проходила у рамках праймеріз щодо відбору кандидата від партії на виборах «голови» міста.
Одним із поставлених «губернатору» запитань було запитання про перспективи будівлі колишнього кінотеатру «Дружба» у центрі міста. Відповідь виклав у соцмережах один із учасників зустрічі: «Цей культурний об'єкт має глибоке коріння, і його стан хвилює багатьох. Ситуація з цим об'єктом перебуває на контролі у губернатора, і вже найближчим часом локація може потрапити під оновлення та певне цільове призначення. Це, безумовно, не може не радувати, оскільки будівля колишнього кінотеатру розташовується у центральній та дуже красивій частині нашого міста», – написав він.
То, можливо, в цьому і полягає причина всіх негараздів із реставрацією католицького храму? Можливо, окупаційна «влада» просто чекає, поки нереставрована будівля сама зруйнується, щоб на її місці побудувати «нову локацію з певним цільовим призначенням»?
Джерело: voicecrimea.com.ua
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут