Науковці Оксфордського університету провели дослідження, результати якого довели, що математика якісно впливає на розвиток мозку підлітка. На думку науковців, від того, чим займається дитина, що дивиться та слухає, залежить її саморозвиток. Про їхні результати розповів ZAXID.NET з посиланням на Освіторія.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Мозок людини завершує формуватися аж у 23 роки. Тоді ж настає емоційна зрілість. І надалі мозок перебуває на піку потужності, допоки не починаються процеси його старіння. До цього віку діяльність дитини та інформація, яка регулярно надходить до її мозку, впливають на те, наскільки якісно він працюватиме. Учені досліджували це на хімічному рівні та підкреслили, що чи не вперше вивчають фізіологічний вплив освіти на людину.
Як розвивається мозок?
1️. У дошкільнят активно формуються та дозрівають ділянки, що відповідають за сенсорику – інформацію від різних органів чуття: зір, слух, шкіра.
2️. У початковій школі формується функція просторового уявлення, геометричного аналізу (гарне відчуття форми), з’являються перші, недосконалі можливості планування своїх дій, синтезу та аналізу.
3️. Після 10 років дрібна моторика дитини досягає рівня, який буде в неї у дорослому віці.
4️. Після 13 років підліток відчуває все значно гостріше та сильніше, але ще не здатен повноцінно стримувати емоції. Активно розвивається інтелект.
5️. У старшокласників різко підвищується ефективність роботи вищої нервової системи. Відмирають непотрібні зв’язки між нервовими клітинами, посилюються активні зв’язки. Мозок немов оптимізує весь отриманий досвід.
6️. До повноліття дозрівають ділянки мозку, що відповідають за самоконтроль людини. Дозрівання префронтальної кори головного мозку переводить абстрактне мислення на дорослий рівень.
Навчання впливає на фізіологію
Дослідники відділу експериментальної психології Оксфордського університету встановили, що заняття математикою у віці 16-18 років має вирішальне значення для формування пластичності мозку, тобто здатності адаптуватися до нового, змінюватися під впливом емоцій.
У Великій Британії у старших класах можна взагалі не вивчати математику, тож найбільш порівнювали між тими, хто взагалі її не вивчає, і тими, хто займається нею додатково для вступу у виш. Кожен учасник пройшов сканування мозку та оцінку інтелектуальних та пізнавальних здібностей. Повторне обстеження провели через 19 місяців. Понад 130 студентів віком 14-18 років, які взяли участь у дослідженні, розповіли про свої заняття математикою.
З’ясувалося, що в тих підлітків, хто взагалі не вчив математику після 16 років, значно нижчий рівень життєво важливих для пластичності мозку хімічних речовин, ніж у інших. Якщо хтось покидав заняття під час першого обстеження, через 19 місяців ефект уже був помітним. Вчені навіть могли виявити за рівнем нейромедіатора (так званої гамма-аміномасляної кислоти), чи вчить зараз підліток математику.
Навіть не вивчити, а вчити
«Наявність відповідного нейромедіатора в достатній кількості позитивно впливає на здатність до подальшого навчання та нестандартного розв’язання життєвих проблем. Ті, хто ігнорує математику та логіку, можуть опинитися в невигідному становищі порівняно зі своїми однолітками. Тож дорослі мають пропагувати ці науки. А для тих, кому вони здаються надто складними, хто має великі прогалини у знаннях, можна ввести спрощений прикладний курс. Це краще, ніж якщо тінейджер прогулює математику чи всіма силами ухиляється від неї», – резюмують британські вчені.
Різниці не було серед тих, у кого значні та незначні успіхи в цьому предметі. Тобто значення має сама регулярність тренувань у математичному мисленні, навіть незалежно від їхнього результату. За висновками вчених, неуспішним учням віком 16-18 років так само корисно займатися у математикою, логікою, розвивати абстрактне мислення, як і майбутнім науковцям.
Джерело: ZAXID.NET
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут