На ресурсі ChinaSource автор розповів у статті про радикальну трансформацію свого рідного селища – від «села злодіїв» до християнської громади, побудованій на вірі, надії та любові. Це історія про незвичайну групу злочинців, життя яких кардинально змінилося під впливом Євангелія Ісуса Христа.
Далі – пряма мова.
❝ Двадцять років тому моє рідне селище було відоме далеко за його межами як зле «село злодіїв». Хто знає, чому все так сталося? Можливо, злидні підштовхнули людей до злочинів, або ж атмосфера світського життя поступово роз’їла їхню моральність. Як би там не було, наше маленьке село стало предметом презирства для навколишніх жителів.
Самі селяни вважали, що така репутація була несправедливою. Навіть неписьменні насміхалися з тих, хто їх засуджував: «Нехай собі балакають! А ми підемо своїм шляхом».
Вони жили за іншими правилами. Пригадую, як одного разу стару жінку з західної частини села спіймали за крадіжці на базарі. Місцева влада ув’язнила її на день, але щойно її звільнили – вона повернулась, мов тріумфальна героїня, і весело розповідала сусідам про свої «подвиги».
Лише декілька родин – кажуть, не більше десяти – утримувалися від злочинів і крадіжок. Моя сусідка, тітонька Сан, певний час була обурена тим, що коїлось у селі. Але зрештою і вона піддалася спокусі заробити більше грошей і приєдналася до інших.
Продавці з повітів (адміністративна одиниця КНР) регулярно ставали жертвами вправних рук наших сільських злодіїв. Що ж до правових наслідків… усе це здавалося маленькою грою: спіймали – випустили, випустили – знову спіймали. І так по колу. Влада була безсилою.
Я виїхав у 1993 році, щоб навчатися в іншому невеликому місті. Після випуску багато подорожував. Додому повертався рідко й майже не цікавився тим, що відбувалося в «селі злодіїв».
Минуло майже десять років, коли з дому прийшла новина, яка мене вразила. Навесні 2002 року я говорив із матір’ю телефоном, і вона розповіла про приголомшливу трансформацію: село більше не було осередком злочинності. Люди перестали красти. Злочини зникли. І все через одну просту причину – більшість жителів почали вірити в Ісуса Христа та слідувати за Ним.
Я був приголомшений. Хто ж такий цей Ісус Христос? Як Він змінив моє село? Яка сила може перетворити таку зіпсовану й вперту громаду людей на місце законослухняних та шанобливих громадян?
З цими питаннями я повернувся додому того ж року на святкування Китайського нового року. Ми з мамою відвідали місцеву церкву. Коли ми прийшли, всі вісім кімнат були заповнені людьми. Їхні обличчя сяяли щастям і миром. Усе навколо різко контрастувало із сірою безнадією навколишнього світу. Ці християни молилися, співали, проповідували та славили Бога з радістю. Я зрозумів: тут серця людей були справді вільні.
Незабаром я почув про літню жінку, яку на зворотному шляху з ринку збив автомобіль – вона зламала ногу. Коли про це дізнались сестри в церкві, вони по черзі доглядали її, відвідували, допомагали родині в складний час. Їхня любов і служіння один одному поступово сіяли насіння віри в серця інших. Якщо хтось хворів – його обов’язково відвідували. Якщо якась родина потрапляла в біду – допомагали всім, чим могли. Ті, хто не мав можливості допомогти матеріально, молилися з усією щирістю. Випробування ставали спільними.
«Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного.» Івана 13:34
Люди можуть удавати активність в служінні, але не можуть підробити трансформацію серця. Коли люди змінюються зсередини – це справжня сила. Я бачив цю силу в дії, ще навіть не розуміючи її джерела.
Я спостерігав, як ця сила діяла навіть у моїй родині. Тітка сказала мені: «Людина не може просто змінити іншу людину – це майже неможливо. Але зміни в житті твоєї матері змінили й мене. Побачивши її приклад, я захотіла дізнатися більше про її віру. Тепер я теж християнка. Все – завдяки твоїй матері».
Моя мати раніше була дуже запальна. Найменша дрібниця – і вона вже люто сперечалася з батьком. У колись гармонійному домі не було й дня без суперечок і гніву. Але після того, як вона почала слідувати за Господом, усе змінилося. Через рік її не впізнати: шаноблива, м’яка, терпляча, покірна… я ніколи не думав, що всі ці слова зможуть охарактеризувати мою матір. З нею стало приємно бути поруч.
І не лише з нею. Моя сварлива сестра Лю після знайомства з Господом почала говорити інакше. Вона стала лагідною, доброю, милосердною. Її слова несли благословення.
І ще – страшна міс Чжан, продавчиня овочів, якої боявся весь базар. Після навернення люди були вражені її змінами. Усі навколо говорили про те, наскільки чесно вона тепер веде справи, як привітно поводиться, як щедро ставиться до клієнтів.
Усі ці свідчення були незаперечним доказом: я залишив село, зіпсоване злочинністю, а повернувся у село, змінене Христом.
Сила Бога – як подих вітру, який тихо і непомітно проникає в найглибші куточки людської душі. Вона очищує плями на серці, знімає старі, закоренілі способи мислення. В присутності Христа зникають традиційні феодальні упередження, зневага до жінок та інші ментальні твердині – Бог змінює все, відкриваючи нову цінність людини й новий погляд на життя.
«А тепер залишаються ці три: віра, надія і любов; але найбільша з них – любов». 1 Коринтян 13:13
Саме ця віра відновила в нашій громаді втрачене почуття добра і зла. Саме ця любов змінила егоїстичне, роз'єднане суспільство на єдину пісню гармонії. Скупі продавці стали щедрими, дратівливі матері – лагідними, грубі жінки – ввічливими.
Ось що зробив Ісус для мого села. ❞
Нехай ця історія підбадьорить вас. Невтомно молімося за трансформацію наших сердець під впливом Святого Духа. Просімо Бога, щоб наше життя сприяло знайомству людей зі Спасителем.
Джерело: ChinaSource
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут