Сплав як шлях до зцілення: християнська ініціатива для жінок, які втратили чоловіків на війні
Добрі справи
26.06.2025
Особливий захід відбувся на Волині 12 червня — сплав по річці Стохід для дружин загиблих українських військових

Сплав був організований за ініціативи пастора Церкви адвентистів сьомого дня м. Ковеля Руслана Бабія та за підтримки директора Ковельського міського центру соціальних служб Інни Тертяк.

Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграмта Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!

У сплаві взяли участь 13 осіб: сам пастор як інструктор-провідник, директор центру соціальних служб Інна Третяк із помічницею Людмилою та дев’ятеро жінок, які втратили своїх чоловіків на війні, пише westadvent.org.ua.

“Це була наша перша спільна зустріч з дружинами загиблих, — розповідає пастор Руслан Бабій. — Але ми вже неодноразово співпрацювали з центром соціальних служб. Наприклад, у квітні ми направили чотирьох матерів загиблих воїнів на реабілітаційну програму. Ще дві жінки зараз перебувають на оздоровчому заїзді в [адвентистському санаторії] Барвінку. Це стало можливим завдяки коштам, зібраним під час благодійного концерту зведеного молодіжного хору Волинської області під керівництвом Світлани Колесниенко, який відбувся у нашій громаді 19 квітня”.

Маршрут сплаву пролягав від села Підріжжя до Ситович — близько 10–15 км, які учасники подолали за 3,5 години. Погода була мінлива, з сильним зустрічним вітром, тож подорож виявилася не з легких. Байдарки було надано літературним відділом Українського уніону Церкви адвентистів сьомого дня.

Цей сплав був присвячений пам’яті Володимира Шевка — наймолодшого ковельчанина, який загинув на війні. Саме 12 червня минула річниця його загибелі.

“Стохід має свою магію, — ділиться враженнями директорка Центру Інна Третяк на своїй Фейсбук сторінці. — Це не просто річка, це простір зцілення, краси й тиші. Шурхіт очерету, латаття, купальниці, запах м’яти, — все це ніби переносить у світ, де можна видихнути. Хтось сьогодні вперше поділився своїм болем, хтось — подолав страх і повірив у себе. А головне — ми були разом. А коли разом — легше плисти, навіть проти вітру”.

Під час подорожі учасники не лише долали перешкоди, а й підтримували одне одного, розмовляли, слухали й мовчали поруч. Це була не просто подорож по воді — це була дорога через біль, спогади, страхи — до взаєморозуміння, підтримки і надії.

Джерело: westadvent.org.ua

Перегляньте цікаві новини:

Надихаючі історії

Все для сімей

Загрози та виклики 

Молоде життя

Каталог ютуб каналів церков

Найбільша карта церков України

Більше рубрик та новин тут

Добрі справиХристиянський світДопомога під час війни