Про це пише volynpost.com з посиланням на допис Горохівського вісника в Facebook
Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!
Усі діти зверталися до прийомних батьків словами «мама» і «тато». Ніжно щебетали їх найменшенькі – шестирічні близнятка Аліна й Владислав, уже по-серйозному усвідомлено вимовляли найстарші – тринадцятирічні семикласники Горохівського ліцею №1 Богдан і Софія.
Народжені серцями та любов’ю
Така атмосфера взаєморозуміння, чуття єдиної родини не могла скластися відразу. Діти різного віку, сироти, ті, що потрапили в складні життєві умови, з декількох районів Волині.
Подружжю Номінатів треба було докласти багато зусиль, старання й душевності, щоб діти зрозуміли їх добрі наміри, відчули старання замінити їхніх біологічних батьків.
«Ці діти народжені нашими батьківськими серцями та любов’ю. Вони для нас не чужі, а такі ж дорогі, як наші дочки», — розповідає пані Ірина.
Їх в Ірини Петрівни й Аркадія Володимировича – дві. Обидві вже заміжні. Двадцятип’ятирічна Тетяна успішно закінчила Луцький національний технічний університет, за спеціальністю дизайнер-графік. Молодша донька, вісімнадцятирічна Юлія за фахом – перукар.
«Був у нас середульший син Ігор. Із дитинства він хворів. Рятували його, як могли. Та, на жаль, він прожив із нами лише 16 років, — сказав Аркадій Номінат. – У незгасну пам’ять про нього народився задум створити прийомну сім’ю. Найпершим у неї ми взяли Богдана з колишнього Любомильського району. З різних куточків у нас діти»
В кожного синочка чи донечки Номінатів свої непрості долі.
«Міст у життя» — для «Світла життя»
Для здійснення доброго задуму потрібне було приміщення. За допомогою в його будівництві пресвітер Церкви «Світло життя» євангельських християн-баптистів у місті Горохові А.В. Номінат звернувся листом-проханням до благодійного фонду «Міст у життя», директор якого — громадянин Німеччини Вальдемар Шрьодер.
Питання було вирішено позитивно й оперативно. Горохівський міський голова Віктор Годик посприяв у виділенні земельних ділянок для спорудження двох дитячих будинків сімейного типу за сучасними проєктами.
Будівельні роботи при зразковій організації праці доброякісно і головне – надзвичайно швидкими темпами, досі небаченими в Горохові та районі, виконувала місія «Центр християнського життя», в якій керівником Михайло Степанович Атаманський.
Обидва прекрасні будинки було споруджено й облаштовано за п’ять місяців. Їх урочисте відкриття відбулося 1 листопада 2018 року.
«Обидва будинки на балансі Церкви «Світло життя». Моя дружина та я найняті державою на роботу. Дуже непросту, цілодобову, бо й серед ночі в когось із наших діток може заболіти голівка чи животик. Інколи доводиться викликати й медиків. Але ми не жалкуємо, що обрали таку роботу – прокладати для знедолених діток міст у життя, дарувати для них світло життя, — зазначає Аркадій»
Виконують цю роботу Ірина Петрівна й Аркадій Володимирович самовіддано й зразково, подаючи добрий приклад для багатьох батьків. Високу оцінку їх праці дають начальниця служби в справах дітей Горохівської міської ради І.В. Шеремета і В.М. Савчук – директор Горохівського ліцею №1, де навчається семеро дітей Номінатів:
«Вони слухняні й дисципліновані, стараються добре вчитися. Коли була потреба, то батьки наймали для них репетитора з англійської мови. Аркадій Володимирович возить їх до школи, забирає додому після уроків. Менші діти в садочку, восени підуть у перший клас!»
За правилами сімейної педагогіки
Завдяки особистому батьківському прикладові подружжя Номінатів, правилам їхньої сімейної педагогіки діти за два з лишнім роки здружилися. Різні за віком, характером й вдачами, вони стали між собою своїми, однією сім’єю.
Дівчатка горнуться до Ірини Петрівни, як до матусі. Вони найперші її помічниці в приготуванні їжі, вчаться в неї кулінарії. Вона передає їм ще й ази підприємництва та швейної майстерності. Пані Ірина завідує магазином-салоном «Гардини».
Та для всіх – одні правила поведінки в сім’ї, дотримуватися яких – обов’язок. Одна з вимог цих правил – чистота й порядок.
Пд час розмови пані Ірина сказала:
«Наш дім виповнений щастям, яке подарував нам Бог, добрі і небайдужі люди. Спасибі всім за це!»