А що споживають в інтернеті ваші діти? Роман Голованов, автор телеграм-каналу «Лабораторія дитинства» міркує над тим, як формувати медіасвідомість своїх дітей.
Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!
Багато експертів: психологів, психотерапевтів, аналітиків та педагогів вже висловились про негативний вплив серіалу на мозок та поведінку дітей. Згідно з дослідженнями 37% ЗМІ спрямованих на дітей, мають сцени фізичного чи психологічного насильства, а 90% фільмів, 69% відеоігор, 60% телевізійних шоу, та 15% музичних кліпів - містять певну форму насильства.
П‘ять аргументів для розмови з підлітком та формування усвідомлення:
1.Вікові обмеження на перегляд відео - важливі.
Міжнародні норми та класифікація інформаційної продукції, впроваджує захист від інформації, яка може завдати дітям психічний, фізичний чи моральний збиток.
Мозок дитини перебуває у процесі формування, і хоч багато процесів мислення вже діючі, але вони ще не закінчили своє формування, тож діти ще не навчилися відрізняти правду від вигадки, і як наслідок вся інформація, яку мозок отримує через фільм, може бути неправильно оброблена ним. Покажіть «Дедпул» десятирічній дитині, і це буде схоже, ніби ви зарядили в іграшковий пістолет кулю з «дорослим», бойовим порохом. При загорянні, механізм і стовбур можуть не витримати. Можливо, наслідки не будуть відображені на мисленні дитини миттєво, але свій слід це неминуче залишить. Кінематограф, це серйозний і «дорослий» продукт, тому і підхід до нього повинен бути уважним і продуманим.
2.Спеціалісти, які досліджують мозок - проти.
Нервову систему захоплюють невідомі та заборонені речі. І нейробіологи говорять про те, що візуальна інформація буває токсичною і може завдати шкоду нашій нервовій системі. Тому, так само як ми не їмо все підряд, щоб не отруїтись, варто піклуватись і про мозок і не пропускати через очі небезпечний контент. Це допоможе уникнути різних негативних наслідків у вигляді психічних розладів, які вкрай часто зустрічаються серед сучасних дітей та підлітків: нав’язливі думки; нічні кошмари; потяг до агресії; збуджений інтерес до теми насилля і т.п.
3. Наша ідентичність - інакша, ми проти жорстокості.
Сцени насилля, вбивства та крові, які є в серіалі пропагують аморальну поведінку і змальовують її як припустиму. Коли ми захоплюємось такими сюжетами, то автоматично припускаємо - що жорстокість є нормальною і за певних обставин може мати місце. Тож краще у своїй родині провести моральну червону лінію, і не ставати прихильником таких відео. Так, жорстокість існує, але ми не захоплюємось нею та не виспівуємо її. Ми як християни за іншу систему цінностей.
4. Підберіть розумну альтернативу.
Святе місце не буває порожнім, тож виділіть час і підберіть разом з дітьми цікаві книги, спортивні секції, інші хобі чи заняття, які нестимуть корисний та розвиваючий характер. Разом із вашою дитиною подумайте про те, що і як потрібно зробити для того, щоб був баланс між розвитком, розвагами й відпочинком. Фільми також можуть бути в цьому переліку, але з відповідним збудовуючим сюжетом та хронометражу.
5.Навчати критичному мисленню.
Варто навчитись ставити правильні питання до того, що ми дивимось. Не поспішати сліпо довіряти всьому тому, що ми побачили та почули, натомість - перевіряти, розрізняти реальність від вигадки, правду від брехні, розуміти природу речей. Іноді є інформація, яка може нашкодити нам, тому варто навчитись ставити блок на токсичну інформацію, і не споживати її.
Допоможіть дитині самостійно прийняти усвідомлене рішення. Говоріть, говоріть, говоріть. Заборона - не є ефективним методом, і тому, ці поради спрямовані на формування усвідомленого підходу, щоб підліток мав внутрішній орієнтир, моральний авторитет і межу, за яку він чи вона не перейдуть навіть тоді, коли батьки не будуть поруч.
Маємо констатувати, що в багатьох сім’ях відсутня атмосфера для конструктиву та розвитку дитячої унікальної творчості. Монітори заповнили дитячий резерв уваги й звели фантазії дітей сьогодні на нівець – на рівень сюжетів фільмів та серіалів. Діти не можуть дати волю своїй уяві, бо вона вже виснажена технологіями, не залишилось сил для винахідливості, навчання та творчості.