Рівненський апеляційний суд не змінив рішення слідчого судді щодо арешту мешканця Львівщини, якого підозрюють у самовільному залишенні військової частини під час воєнного стану. Йому залишили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб без можливості внесення застави.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це розповіли у суді, пише sud.ua.
Якщо провину 43-річного підозрюваного, який є служителем релігійного об’єднання «Свідки Єгови в Україні», буде доведено, йому загрожує від 5 до 10 років ув’язнення. Його захисниця подала апеляцію до Рівненського апеляційного суду з проханням скасувати рішення про тримання під вартою та замінити його на заставу у розмірі 60560 гривень.
Захисниця вказала, що її підзахисний є служителем релігійного об’єднання «Свідки Єгови в Україні» і його переконання не дозволяють брати до рук зброю. Він законослухняний громадянин, який ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності не притягався, а тому його перебування під вартою є безпідставним.
Позицію захисниці підтримав підозрюваний і додав, що готовий проходити альтернативну службу, але не під керівництвом військових. Зауважив, що навіть готування їжі для них чи праця на оборонних об’єктах є механізмом для вбивства.
Повертатися до військової частини і захищати державу від російської агресії наміру не має, але просить не утримувати його в Слідчому ізоляторі, оскільки чинити тиск на свідків у кримінальному провадженні не буде, залишати територію України також не збирається.
Проти задоволення апеляційної скарги виступив прокурор, вказавши на постанову Об’єднаної Палати ККС ВС від 27 жовтня 2025 року у справі № 573/838/24 (провадження № 51-603кмо25), у якій зазначається, що українське суспільство змушене захищатися від військового нападу сусідньої держави. Військові дії агресора мають широкомасштабний характер й охопили майже всі області України. У такій ситуації загальну військову мобілізацію оголошено з легітимною метою оборони від агресії, яка загрожує існуванню нації.
Захист нації та життя її людей може розглядатися як легітимний інтерес у громадській безпеці для захисту прав і свобод інших людей, включно й цивільних осіб. Якщо існування України поставлено під загрозу, то держава повинна вжити всіх можливих заходів для самозбереження (у тому числі мобілізації військовозобов’язаних).
Така легітимна мета дозволяє державі впроваджувати пропорційні обмеження, у тому числі виключати можливість відмови від військової служби з міркувань, зумовлених певними переконаннями.
Прокурор зауважив, що підозрюваний — безробітний, після мобілізації самовільно залишив територію військової частини, вчинивши тяжкий злочин, за який законодавцем передбачене покарання у виді позбавлення волі від п’яти до десяти років. А тому не зменшилися ризики переховування від правосуддя та залишення території нашої держави. Просив оскаржену стороною захисту ухвалу залишити без змін.
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, залишив ухвалу слідчого судді суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу захисниці підозрюваного — без задоволення.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції, крім того, взяв до уваги згаданий вище висновок Об’єднаної Палати ККС ВС, у якому зазначається, що законодавець чітко відрізняє два види військової служби: строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації.
Якщо в разі призову на строкову військову службу для сумлінного відмовника доступна можливість замінити таку службу альтернативною відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу», то в разі призову під час мобілізації закон не передбачає такої можливості й, відповідно, процедури заміни. Неможливість для військовозобов’язаного відмовитися від призову під час мобілізації є свідомим й послідовним вибором законодавця, а неможливість відмовитися від військової служби на підставі переконань також має легітимну мету в ситуації, в якій перебуває держава.
Діятиме ухвала Рівненського апеляційного суду до 2 січня 2026 року.
Джерело: sud.ua
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут