Джонатан Айзек посів особливе місце в Національній баскетбольній асоціації (НБА). Форварда обрали на драфті 2017 року під шостим номером. Відтоді він став найдовше діючим гравцем «Орландо Меджик» (Orlando Magic) і ключовим захисником команди, яка впевнено повертає собі вагу в лізі. Та попри все, що він приносить на майданчик, сьогодні його визначає зовсім інше, пише Relevant.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Айзек – один із небагатьох гравців НБА, які відкрито та послідовно говорять про слідування за Ісусом. Не як про частину іміджу чи стратегію, а як про центр свого життя. Саме віра підтримувала його під час травм, очікувань, тривоги і постійного тиску, який супроводжує кожного професійного спортсмена.
Та так було не завжди. На початку його кар’єри віра залишалася десь на фоні. Він знав християнські поняття, знав основи, але не розумів, як це пов’язано з тим тиском, у якому жив щодня. Одного разу в каплиці арени капелан прочитав слова з Луки 6:46: «Чому Мене кличете: Господи, Господи! – а не робите того, що Я кажу?». Айзек ніколи не думав про Ісуса як про Того, Хто ставить прямі й незручні запитання. Це запитання зачепило його.
Він почав шукати відповіді так само, як вивчає захист на майданчику: уважно, дисципліновано, наполегливо. Він годинами переглядав відео християнських апологетів: дебати, лекції, пояснення. Він намагався з’ясувати, чи Бог реальний і що це означатиме для його життя. Десь у цьому процесі віра перестала бути лише теорією, а й стала бажанням будувати міцні взаємини з Богом. Уперше він зрозумів, що Бог не судить його за результативністю.
«Я почав помічати, що тривога, яку я відчував, почала вщухати, – сказав він. – Я почав розуміти, що Бог любить мене таким, який я є. Мені не треба було забивати очки. Мені не потрібно було набирати очки або щось робити, щоб заслужити цю любов».
Це змінило його. Айзек перестав будувати свою ідентичність на баскетболі і почав будувати її на Христі. Тиск нікуди не зник, але перестав визначати його цінність. Шлюб укріпив його віру. Батьківство поглибило її. Церква підтримала. З часом віра стала не просто світоглядом, а основою, яка тримає його життя.
Втім, напруга нікуди не зникла. Бути християнином у НБА означає щодня ходити серед спокус. «Жити в ритмі НБА складно, – сказав він. – Спокуса всюди. Доступ до всього, що тягне людину вниз, завжди поруч, і це здається нормою».
Він говорить про це спокійно. Спокуси не приховані. Вони постійно перед очима: увага, его, можливості для компромісів. «Не треба щось шукати, – сказав Айзек. – Воно завжди перед тобою».
Тому духовна дисципліна для нього – необхідність. Однією опорою є шлюб. Іншою – церква. Коли Айзек в Орландо, він намагається бути на кожному зібранні, на кожному біблійному вивченні, якщо дозволяє час.
«Якщо можу потрапити до церкви під час сезону, я йду, – сказав він. – Якщо є біблійне вивчення посеред тижня, і я встигаю, я йду, бо мені це потрібно, щоб залишатися на правильному шляху».
Йдеться не про публічність. Для нього це питання духовного здоров’я.
«Мені це потрібно, щоб залишатися вірним, – сказав він. – І щоб повернутися на правильний шлях, якщо я відступив».
Айзек не приховує, що його шлях не є бездоганним. «Я був би останнім, хто скаже, що цей шлях у Христі був безпомилковим, – сказав він. – Бо це не так».
Для нього головне інше: постійність, зростання і чітке усвідомлення того, що Божа благодать вела його через сезони, які могли б його зламати.
«Було багато злетів і падінь, багато роботи над собою, багато боротьби зі своїми слабкостями, – сказав він. – Але Христос став для мене відповіддю».
Зміцнюючись у вірі, Айзек почав помічати зміни й навколо. Товариші по команді ставили питання. Хтось почав приходити на біблійні заняття. Хтось знову відкривав Писання не для публічності, а тому що шукав щось справжнє. Він мав пізні розмови з новачками, проходив із ними через сумніви, бачив щирі духовні початки, які залишалися поза камерами.
«Це реально, на всі тисячу відсотків, – сказав він. – Хлопці досліджують, що означає віра, і намагаються впроваджувати її в життя, роблячи кроки до повної посвяти».
Одним із найважливіших моментів став день, коли Джален Сагґс вирішив охреститися. Це не було заплановано і не транслювалося. Айзек просто привів його і мовчки спостерігав, як Сагґс зробив власний вибір.
«Побачити це було неймовірно, – сказав Айзек. – Просто неймовірно».
Його відданість Христу проявляється не лише в роздягальні чи церкві. Вона вплинула і на його бізнес. У 2022 році він заснував UNITUS, компанію спортивного одягу та взуття, яка відкрито відображає християнські переконання. Перша модель кросівок, Judah 1, мала видимий біблійний вірш на язичку і устілку з темами із Послання до Ефесян 6 розділу. Модель Judah 2 продовжила цю концепцію: сучасний дизайн і пряме свідчення віри.
Колекція отримала таке визнання, що пару Judah 1 придбав Музей Біблії як приклад сучасного християнського вираження у спорті. Для Айзека цей проєкт – не про бренд, а про цілісність. Якщо віра впливає на його гру, мислення і лідерство, то вона має формувати і те, що він створює.
«Це те, ким я є, – сказав він. – І якщо це моє життя, воно проявиться у всьому».
Джерело: Relevant
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут