Роками Джон був серцем і голосом колективу, який перетворився з гаражного гурту в Австралії на справжню легенду християнської музики, чиї хіти співали мільйони вірян по всьому світу. Але за цим грандіозним успіхом прийшла катастрофа: Джеймс залишив гурт, його шлюб розпався, а сам він опинився у полоні жорстокої залежності та депресії.
Джерело: Christian Today
Сьогодні, через майже три десятиліття після свого зникнення зі сцени, Джон вирішив відверто розповісти власну історію у мемуарах під назвою «Newsboy: Моя історія надії та другого шансу». Вихід цієї книги збігся в часі з гучним скандалом навколо іншого колишнього соліста гурту, Майкла Тейта, чиє служіння було затьмарене звинуваченнями у неналежній поведінці. Ця ситуація знову збурила християнську спільноту та порушила гострі питання про підзвітність, прихований гріх та лицемірство всередині християнської індустрії. Проте Джон наголошує, що розпочав роботу над книгою задовго до цих подій, відчуваючи внутрішній заклик поділитися своїм болем. На його думку, саме зараз звістка про розбитість та Боже відновлення має лунати якнайгучніше, адже ми не маємо права обмежувати чудо Божого милосердя для жодної людини.
Шлях музиканта до визнання починався зовсім не з троянд. У своїй книзі він щиро описує важке дитинство, позначене самотністю, образою та нестабільністю — травмами, які сформували його характер задовго до появи перших прихильників. Згодом з'явилася музика, яка принесла довгоочікуване визнання, золоті альбоми та переповнені стадіони. Але поки популярність гурту стрімко зростала, особисте життя лідера нестримно руйнувалося. До кінця дев'яностих років Джон уже страждав від алкоголізму та емоційних зрад у мережі. Подвійне життя виснажувало його, і після відвертого зізнання у своїх гріхах у 1997 році його виключили з гурту. Це спровокувало стрімке падіння на саме дно: розлучення, повна ізоляція та глибока демісія.
Джон зізнається, що процес написання книги змусив його знову пережити спогади, які він намагався поховати назавжди. Бували дні, коли від болю він просто ридав на підлозі, благаючи Господа про стійкість. Музикант зауважує, що його праця — це не спроба викрити брудні таємниці християнського шоу-бізнесу чи кинути в когось камінь. Це історія про повне взяття відповідальності за власні помилки та гріхи, проходження через справжній, випалюючий вогонь покаяння.
Саме цей досвід визначає ставлення Джона до нинішніх скандалів у християнському середовищі. Він не береться засуджувати чи виправдовувати інших, але добре знає, як майстерно людина може ховати свої страшні таємниці від найближчих братів по вірі. На сцені ти ведеш святе життя, а вдома перетворюєшся на зовсім іншу особу. Серце артиста болить за тих, хто став жертвами або пережив зраду через падіння духовних лідерів. Проте він застерігає громаду від небезпеки стати «поліцією спасіння», яка самостійно вирішує, хто заслуговує на прощення, а хто ні. Якщо ми закриємо двері для Божої благодаті, то яка надія залишається для кожного з нас?
Ця проблема набагато ширша за один колектив чи окреме служіння. Коли падають відомі пастори або публічні християнські діячі, церква переживає глибоке розчарування. Але Джон нагадує просту істину: лідери — це насамперед люди, схильні до тих самих спокус і слабкостей, що й кожен у залі. Бути праведним на відстані, під об'єктивами камер або у соціальних мережах — легко. Справжнє обличчя людини знає лише її родина.
Сьогодні Джон Джеймс рідко з'являється на великих сценах. Разом із дружиною Танею він присвятив себе служінню у в'язницях, реабілітаційних центрах та школах. Нещодавно, після проповіді у виправній колонії, понад п'ятдесят чоловіків відгукнулися на заклик примиритися з Богом. Саме в таких місцях, серед відкинутих суспільством, Господь творить Свої найбільші чуда, повертаючи грішникам надію. Це служіння повернуло Джону й любов до музики: у свої шістдесят два роки він знову співає, але тепер його слухачами є ув'язнені, які плачуть під щирі слова його пісень.
Якби Джон міг повернутися в минуле і дати пораду собі молодому, він би сказав лише одне: понад усе борися за свої особисті стосунки з Богом, оберігай свою родину, шлюб і залишайся підзвітним місцевій церкві. Головний посил його життя і творчості неймовірно простий, але життєво необхідний: немає настільки втраченої, розбитої чи далекої від Бога людини, яку не могла б досягти та відновити Його викупительна сила. Довгий час співак вважав себе головним героєм власного життя, але пройшовши через темряву, зрозумів, що ця історія ніколи не була про нього — вона завжди була і залишається про люблячого, милосердного та відновлюючого Бога.
Джерело: Christian Today