Варто зазначити, що зі здобуттям Україною незалежності військові капелани регулярно здійснюють задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, однак на законодавчому рівні їх діяльність ніколи не була врегульована, окрім як на рівні постанови Кабінету Міністрів України.
Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!
З початком вчинення Російської Федерації злочину агресії проти України та здійсненням тимчасової окупації наших територій, військові капелани різних конфесій відразу вирушили в зону проведення антитерористичної операції для моральної та духовної підтримки військовослужбовців та надалі здійснюють свою діяльність на території проведення Операції об’єднаних сил. Вони стали невід’ємною частиною особового складу у Збройних Силах України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України та інших військових формувань.
Основні аспекти закону
Служба військового капеланства
Служба військового капеланства призначена для організації заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України і членів їх сімей.
Служба військового капеланства утворюється як окрема структура, вид якої залежить від обсягу, характеру та складності заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб в їх органі військового управління, з’єднанні, військовій частині, військовому навчальному закладі, установі та організації (далі – військова частина). У військовій частині на рівні окремого батальйону функції Служби військового капеланства можуть виконуватися одним військовим капеланом.
Відповідні служби військового капеланства підпорядковуються безпосередньо Головнокомандувачу Збройних Сил України, Командувачу Національної гвардії України, керівникам інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Голові Державної прикордонної служби України.
Міжконфесійні ради з питань військового капеланства
Міжконфесійні ради з питань військового капеланства є міжконфесійними консультативно-дорадчими органами, що утворюються і діють при Міністерстві оборони України та Міністерстві внутрішніх справ України з метою забезпечення міжконфесійної злагоди та порозуміння у сфері організації заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників і членів їх сімей. Міжконфесійні ради з питань військового капеланства можуть також утворюватися при центральних органах виконавчої влади, яким підпорядковані інші військові формування.
До Міжконфесійної ради з питань військового капеланства при Міністерстві оборони України входять уповноважені від тих релігійних організацій, священнослужителі яких обіймають посади військових капеланів у Збройних Силах України.
Вимоги до військового капелана
Військовим капеланом може бути громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні релігійної організації та отримав від керівного центру (управління) відповідної релігійної організації мандат на право здійснення військової капеланської діяльності.
Обов’язковою вимогою для зайняття посади військового капелана є наявність вищої богословської освіти. (Однак перші п'ять років дії закону даний пункт не буде враховуватися, аби в разі потреби діючі капелани змогли отримати необхідну освіту.)
Підготовка військових капеланів
Військові капелани проходять навчання за спеціальною програмою підготовки військових капеланів відповідно у навчальному центрі Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України.
Квоти конфесійного представництва та мандат на право здійснення військової капеланської діяльності
90 відсотків штатних посад військових капеланів розподіляються пропорційно з урахуванням конфесійної приналежності особового складу відповідно Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України у порядку, встановленому відповідним центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого вони перебувають.
10 відсотків штатних посад військових капеланів розподіляються начальниками Служби військового капеланства: Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України.
Відповідно до одержаної квоти конфесійного представництва військових капеланів релігійні організації готують необхідну кількість священнослужителів та передають їм мандат на право здійснення військової капеланської діяльності.
Після отримання від керівного центру (управління) відповідної релігійної організації мандата на право здійснення військової капеланської діяльності священнослужитель приймається на військову службу у порядку, передбаченому відповідним положенням про проходження служби військовими капеланами.
Положення про порядок видачі мандата на право здійснення військової капеланської діяльності затверджується Кабінетом міністрів України.
Конфіденційність інформації особистого характеру
Інформація про особу, що стала відома військовому капелану під час здійснення військової капеланської діяльності, є конфіденційною.
Військовий капелан має право не відповідати на запитання щодо фактів і обставин, які стали йому відомі під час сповіді.
Закон набирає чинності з 1 липня 2022 року. Кабінет Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування Закону має забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
Детальніше ознайомитися зі Законом України про Службу військового капеланства можна тут.
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут.