Повернення контролю над своїм життя, відновлення почуття гідності та відчуття власного тіла – важливі етапи під час психологічної роботи з тими, хто пройшов полон. Про це УНН розповів клінічний психолог, психотерапевт, тренер груп підтримки для ветеранів Пилип Духлій.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
"При роботі з полоненими основним напрямком є відновлення контролю над власним життям. Втрата контролю є їхнім найвразливішим місцем, оскільки тривале перебування в полоні призводить до його закріплення в психіці. Завдання терапії полягає в тому, щоб відновити цей контроль, повернути впевненість у собі та допомогти їм повірити у власні сили. Другим важливим аспектом є відновлення почуття гідності. Перебування в полоні часто супроводжується систематичним знущанням і приниженням, що значно підриває самооцінку. Це складна робота, але вона є надзвичайно важливою", - пояснив Духлій.
Ще одним не менш важливим аспектом є повернення людини до розуміння того, що у неї є право на життя, потреби, емоції.
"Третій аспект роботи з полоненими — це повернення їм прав, адже в полоні вони повністю позбавлені будь-яких прав. Йдеться про право на власне життя, прояви, імпульси, потреби, думки та бажання. Важливе питання, що виникає в цьому контексті — це відновлення саморегуляції. У полоні їхнє життя повністю контролювалося іншими людьми, з жорстким дотриманням правил і вказівок. Тому після звільнення постає завдання повернення контролю над власним життям і безпекою. У полоні людина позбавлена відчуття безпеки, і цей постійний страх може залишитися навіть після звільнення, створюючи стійке враження небезпеки у всьому, що її оточує", - пояснив психотерапевт.
Також проблемою, з якою стикаються колишні полонені, є дисоціація від власного тіла – дистанціювання від нього, ніби всі ці страждання відбуваються не з цією людиною, а з кимось іншим.
"Ще один важливий момент — це дисоціація від тіла. У полоні тіло зазнає значних страждань, дефіциту та фрустрації. Відчувати власне тіло стає болісно і небезпечно, тому людина може дистанціюватися від нього, ніби все, що відбувається, стосується не її, а когось іншого. Людина перестає відчувати власне тіло та його потреби, зокрема біль. Виникає відчуття, що все відбувається з абстрактним тілом, за яким вона спостерігає зі сторони. Процес повернення до власного тіла — це тривалий і болючий шлях. Важливо поступово відновлювати здатність відчувати себе і своє тіло, але це потребує обережної та терплячої роботи", - пояснив Духлій.
Також є особливість у роботі з важкопораненими. Під час роботи з ними пропрацьовується тема втрати.
"Втрата може стосуватися не лише близьких, а й здоров'я, частини тіла, надії, впевненості в собі, а також соціального статусу. Багато втрат можуть бути неусвідомленими, але їхній вплив відчувається. Терапія в цьому випадку включає процес горювання та адаптацію до нових реалій, а також ресоціалізацію клієнтів. Це допомагає їм знайти нове місце у світі після пережитих труднощів", - розповів психотерапевт.
Джерело: УНН
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут