«Євангеліє має проповідуватися усім людям, навіть якщо це малограмотні, відкинуті суспільством, кочові громади ромів», – вважає служитель церкви ХВЄ м. Соснівки Зіновій Олексюк.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Як порозумітися з ромами, стати для них довіреною особою і про результати 30-річного служіння йдеться у репортажі chve.org.ua.
«У нашій місцевості багато вербових урочищ на р. Західний Буг. Саме ці місцини уподобали кочові роми. Тут вони заготовляють вербові гілки для кошиків, мітел та інших господарських приладь, – розповідає служитель Зіновій Олексюк. – Сюди приїжджають роми з Закарпаття (мадярські роми), з Одещини (молдавські роми) та зі сходу країни. Усі вони мають різні діалекти, хоча живуть схожим життям».
Познайомилися віряни з першими таборами завдяки Українському Біблійному Товариству. Саме працівники Товариства Богдан та Ростислав Стасюки стали ініціаторами поширення Біблій серед ромів. Вони з командою приїжджали та вивчали ромські діалекти, аби перекласти для них Біблію. І це був не просто переклад, а аудіозаписи текстів Святого Письма, адже роми переважно неграмотні.
«Ми проводили зустрічі з роздачею гуманітарної допомоги. Роми приходили й отримували також касети із записами та магнітофони, – продовжує розповідь служитель. – Потім ми почали приїжджати до них у табір. Привозили продукти, медикаменти, одяг. До нас ставилися добре, але обережно. Повністю довіряти нашій команді стали після того, як пригостилися їхнім чаєм. Ми привезли чергову допомогу для табору і нас запросили «за стіл». Можете уявити, які почуття охоплювали кожного? Адже табір ромів, м’яко кажучи, далекий від санітарних норм. Ми помолились і вирішили випити чай, бо розуміли, що вода добре прокип’ячена. З того часу маємо з ними дуже гарні відносини. Наша молодь, вивчаючи мову, створила Біблійну абетку – на кожну букву алфавіту – біблійна історія. Ромам це дуже сподобалося. А якщо додати ще картинку – ілюстрацію – взагалі прекрасно».
Церква м. Соснівки часто навідує Сокальську в’язницю. Там відбувають терміни багато ромів. Частина з них стають християнами. Після звільнення дехто проповідує своїм у таборі, дехто їде на Закарпаття. Одним з таких щирих проповідників – ромів був Златан Рокоші. Деякий час він служив з командою тутешнім ромам, а потім поїхав на Закарпаття. На даний час зв’язок з ним втрачено. Хоча так стається з більшістю кочівників – приїхали, дізналися про Бога, поїхали далі. Багато з тих, хто був у таборі, прийняли святе водне хрещення і зараз є вірянами церков у Закарпатській області.
«Ромів заведено вважати поганими людьми, і часто такі слова є небезпідставними. Однак, як і всі люди, роми є різними, і, як правило, вони не роблять шкоду в тих місцях де живуть, – розповідає Зіновій. – У нас є терикони, там роми збирають вугілля для продажу людям, збирають метал, роблять вироби з лози. Їхнє життя є важким, адже, як правило, не мають документів, неграмотні, не можуть отримати належної медичної допомоги. Проте ці люди вдячні за те, що ми робимо для них. Ми помітили, що вони радіють своїм життям, вони вірять у силу молитви. Часто просять молитися за різні потреби, особливо за щасливе народження діток. Ми внесли їх до молитовного списку церкви».
До складу команди, яка працює з ромами, входять віряни, які пережили багато неприємних моментів у своєму житті та щиро полюбили Бога. Після реабілітації вони хочуть допомагати іншим людям зі схожими долями. Це значно спрощує роботу, адже роми часто потребують особливого терпіння та підходу. Церква активно підтримує дане служіння. Також є жертводавці, які фінансово та матеріально долучаються до команди.
Служитель переконаний: проповідувати може кожен. Як не словом, то ділом. Головне – іди й роби, що можеш для слави Бога.
Джерело: chve.org.ua
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут