Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!

Про це зазначає 24tv.uа з посиланням на "Освіторію". 

І тут дуже важливо, аби батьки зрозуміли причини такого дискомфорту, адже це може бути зовсім не про навчання. Чому дитині може не підійти та чи та школа, як батькам знайти безпечне й комфортне рішення, якщо проблема поглиблюється, розповідаємо у матеріалі.

Чому дитині може не подобатися школа?

Дуже важливо розуміти: є діти, для яких офлайн-навчання – це нудна дорога у морозяну погоду та в напівтемряві до школи та назад замість приємного дозвілля. Для них це часто здається згаяним часом і, зрештою, сприймається не як можливість, а як рутинний обов'язок, що забирає енергію.

Тож для початку батькам варто зрозуміти основні причини, через які дитина може не любити свою школу.

1. Емоційні та психологічні причини:

• тривожність, страх перед новими умовами;
• низька адаптивність до великої кількості людей;
• висока чутливість до шуму й темпу уроків;
• невпевненість у собі, страх попросити про допомогу.

Інколи життя дитини настільки зміщується у віртуальний простір, що їй стає важко або просто не хочеться відриватися від гаджета. На цьому тлі звичайне повсякденне життя здається менш цікавим і навіть викликає роздратування.

Дистанційний формат освіти стає більш вдалим рішенням для таких дітей, переконують психологи. І наголошують: у цьому немає нічого поганого, особливо якщо дитина ще в початковій школі. Але варто забезпечити малечі спілкування, прогулянки, спорт.

2. Соціальні причини:

• конфлікти з однокласниками;
• булінг;
• непорозуміння з педагогами;
• складнощі з груповою роботою чи колективним темпом.

Найтиповішою причиною для підлітка, який не любить школу, може стати сварка з кимось. Навіть перепалка з учорашнім другом може стати причиною напруги у колективі. Або ж школяр може не зійтися характером з певним учителем.

Також варто звернути увагу на тип особистості вашої дитини: вона може бути інтровертом, тож легко втомлюється від спілкування й почувається значно спокійніше наодинці. Інколи дитині просто складно вибудовувати контакт з однолітками, і це створює щоденний емоційний тиск. З часом такі ситуації можуть формувати невпевненість і внутрішні бар'єри.

Найгірший випадок – булінг у класі. Дитина може навіть не бути жертвою знущань, а просто свідком і не знати, як діяти у такій ситуації.

3. Академічні причини

• занадто високі або занадто низькі вимоги;
• відсутність індивідуального підходу;
• перевантаження домашніми завданнями;
• швидкий або повільний темп пояснення матеріалу.

Часто у початковій школі діти, які ще не стикаються з оцінюванням, впевнені, що стануть відмінниками. Тому перша низька оцінка може бути для них неприємною несподіванкою. Особливо якщо вчитель поводиться "по-старому": наприклад, дорікає невдачами або соромить при інших.

З цим дитина ще може впоратися. А от коли батьки починають сварити її за погані оцінки, це може призвести до тотального небажання відвідувати школу.

Буває й таке, що дитина не встигає навчатися у загальному темпі і потребує індивідуального підходу.

4. Організаційні причини

• ранній підйом, тривала дорога до школи;
• незручний графік;
• загальна втома, яка накопичується.

Інколи причина небажання відвідувати навчальний заклад дуже проста, але вагома: для дитини повернення до школи асоціюється з ранніми підйомами, а за своїм біологічним годинником вона – "сова". Можливо, дорога до навчання займає у неї понад годину, що особливо важко для 6 – 10-річних дітей.

Інколи школярі під час дистанційних занять усвідомлюють, що вдома можуть навчатися швидше, цікавіше, зручніше, ніж у звичному класно-урочному режимі. Вони пояснюють це тим, що не треба рахувати хвилини до кінця уроку, відволікатися на шум однокласників тощо. Зрештою, діти прагнуть навчатися у власному темпі, а не у тому, в якому їм кажуть учителі. Якщо ваша дитина ладнає із самодисципліною, віддалений формат навчання створить для неї додаткові можливості.

Якщо ж є батьки, які вважають вищеперелічені проблеми незначними, або ж думають, що все якось налагодиться, варто пам'ятати про потенційні наслідки для дитини:

• хронічна тривожність і емоційне виснаження;
• падіння самооцінки і впевненості у власних силах;
• зниження успішності, відмова виконувати домашні завдання;
• протестна поведінка, замкнутість або агресивність;
• стійке небажання навчатися.

Що робити батькам у разі проблеми?

Якщо ваша дитина стикнулася хоча б з однією із вищезгаданих проблем, не варто її ігнорувати. Натомість зробіть крок назустріч і спробуйте створити для неї комфортне середовище навчання.

Крок 1. Спокійно поговорити з дитиною

Для початку варто з'ясувати, що саме не подобається дитині: предмети, люди, темп, атмосфера. Не знецінювати її почуття – навіть якщо здається, що проблема "дрібна".

Крок 2. Поспілкуватися з вчителем або класним керівником

З'ясуйте, чи помічає педагог проблеми, оцініть поведінку дитини на уроках, попросіть зворотний зв'язок.

Крок 3. Оцінити, чи можна змінити ситуацію всередині школи. Зокрема:

• перевести в іншу групу або клас;
• змінити педагога з окремих предметів;
• звернутися до шкільного психолога;
• тимчасово зменшити навантаження.

Крок 4. Стежити за станом дитини

Якщо через 1 – 2 місяці ситуація не поліпшується, варто розглянути інші рішення.

Крок 5. Розглянути альтернативні формати навчання

• дистанційне навчання;
• комбіновані формати;
• індивідуальні освітні траєкторії;
• зміна школи протягом року.

Чому інколи найкраще рішення – зміна середовища?

Часто буває, що батьки добре розуміють, чому дитині некомфортно в певній школі, але розв'язати проблему в межах саме цього навчального закладу наразі неможливо. І тут причиною може бути не булінг, а просто складність адаптуватися до великої кількості учнів, швидкого темпу уроків чи загального перевантаження.

У такому разі важливо не змушувати дитину терпіти, а створити умови, у яких вона зможе:

• навчатися у своєму ритмі;
• почуватися захищено;
• зосередитися без стресу;
• отримати підтримку та якісні навчальні матеріали;
• сформувати позитивний досвід навчання.

Джерело: 24tv.uа