Його майже 80-річна мати, Марта Юсаф, ледь стримує сльози: люди, які роками глузували з її незрячого сина, тепер вирішили використати жорстокі закони проти нього, щоб помститися і приховати власні злочини.

Першоджерело: christiandaily

Масіх працював у парку Model Town у Лахорі, де надавав послуги зважування для дрібних торгівців. Йому давали кілька монет — інколи від щирого серця. Але частину цих грошей забирали мусульмани-працівники парку. Дехто з них навіть позичав у сліпого гроші — і відмовлявся їх повернути. Серед них був чоловік на ім’я Вакас Мазхар, який згодом і звинуватив Масіха в образі пророка Мухаммеда.

21 серпня чоловіки не дозволили сліпому поставити його ваги на звичне місце. Коли він протестував — його побили, посадили на мотоцикл і відвезли у відділок. Там його змусили підписати визнання під загрозою нових тортур.

«Він плакав і просив про допомогу. Поліція била його, хоча знала, що він не бачить і має залізну пластину в нозі», — розповідає мати.

Сім’я живе в крайній бідності. Батько давно помер. Одна з дочок — розлучена, працює по домівках, щоб підтримувати матір. Марта говорить тихо, але її слова ріжуть повітря, як ножем:

«Я вже одного сина втратила. Якщо заберуть і Наїма — я цього не переживу. Кожного дня молю Бога повернути його додому».

Адвокат доводить: звинувачення сфабриковане

Юрист Джавед Сахотра вказує на серйозні суперечності в матеріалах справи. Згідно з заявою поліції, інцидент стався об 11-й ночі. Але парк зачиняється о 21:00, і після цього там нікого немає. Ба більше, сам Масіх о 6-й ранку дзвонив на гарячу лінію поліції, щоб поскаржитися на знущання. Поліція просто проігнорувала дзвінок.

Адвокат наполягає на звільненні Масіха під заставу. Якщо суд відмовить — справа піде до Високого суду Лахору.

Неправда стає зброєю

Звинувачення у «богохульстві» в Пакистані часто використовують для розправи з бідними та християнами.
Про це говорить і Human Rights Watch: закон дозволяє звинуватити будь-кого майже без доказів — і це стає приводом для особистої помсти та захоплення майна.

За даними Open Doors, Пакистан займає 8-ме місце серед країн, де найважче бути християнином.

Марта Юсаф щодня долає довгу дорогу до в’язниці. Вона тримає руку сина, якому й так темно — а тепер ще й страшно.

Вона каже тільки одне:

«Будь ласка, моліться за нього. Моліться, щоб Бог повернув його додому.»

Першоджерело: christiandaily