Неявка за повісткою з мотивів віри: суд у Стрию виніс вирок священнику Свідків Єгови
Війна
22.02.2026
Чоловік добровільно прибув до ТЦК та пройшов ВЛК, але не з’явився за повісткою для відправки до військової частини

Стрийський міськрайонний суд Львівської області ухвалив обвинувальний вирок у справі № 456/5004/24 щодо священника Свідків Єгови, якого обвинувачували за статтею 336 Кримінального кодексу України – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Суд визнав вину доведеною та призначив покарання у виді трьох років позбавлення волі, повідомляє SUD.UA.

Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!

Обставини справи

Як встановив суд, 16 квітня 2024 року обвинувачений прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де пройшов військово-лікарську комісію. За довідкою ВЛК № 1622 його визнали придатним до військової служби у воєнний час. Того ж дня йому вручили повістку з вимогою з’явитися 17 квітня 2024 року для відправлення до навчальної військової частини. Особу письмово попередили про кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації.

У визначений час до ТЦК та СП чоловік не прибув. Працівники центру склали акт про неявку. Суд встановив, що обвинувачений не мав передбачених статтею 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки, а його дії були умисними.

Позиція обвинуваченого і захисту

Обвинувачений вини не визнав. Він пояснив, що є охрещеним Свідком Єгови з 2013 року, а з 2023 року – священнослужителем (старійшиною) релігійної громади. За його словами, віровчення не допускає проходження військової служби у будь-якій формі, включно з навчанням військовим спеціальностям. Він повідомив, що письмово звертався з заявами про заміну військової служби на альтернативну (невійськову) та готовий виконувати цивільний обов’язок перед державою.

Захист наполягав, що частина четверта статті 35 Конституції України гарантує право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною службою у разі конфлікту з релігійними переконаннями. Посилання робилися на практику Верховного Суду та рішення Європейського суду з прав людини щодо сумлінної відмови від військової служби. На думку сторони захисту, відсутність механізму альтернативної служби під час мобілізації не може покладатися в провину особі.

Правова оцінка суду

Суд детально проаналізував положення Конституції України, законів «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про альтернативну (невійськову) службу», а також практику Верховного Суду, зокрема висновки об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 27 жовтня 2025 року у справі № 573/838/24.

У вироку зазначено, що альтернативна служба в Україні передбачена як заміна строкової військової служби, але не служби за призовом під час мобілізації. Законодавство не встановлює процедури заміни мобілізаційної служби альтернативною. В умовах воєнного стану держава має легітимну мету – забезпечення оборони та збереження існування нації, а право на свободу віросповідання не є абсолютним і може зазнавати обмежень, якщо вони встановлені законом і є пропорційними.

Суд дійшов висновку, що обвинувачений, будучи військовозобов’язаним та придатним до служби, усвідомлював обов’язок з’явитися за повісткою та умисно його не виконав. Сукупність доказів – довідка ВЛК, акти про відмову та неявку, копія повістки, показання свідків, матеріали досудового розслідування – підтвердила вину поза розумним сумнівом.

Яке покарання призначив суд

Обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання, суд не встановив. Враховано, що обвинувачений раніше не судимий, має сім’ю та малолітню дитину, однак вчинив злочин в умовах воєнного стану. Суд відмовив у застосуванні статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням, пославшись на усталену практику Верховного Суду у справах про ухилення від мобілізації.

Покарання призначено у мінімальній межі санкції статті 336 КК України – три роки позбавлення волі. Строк відбування визначено з дня фактичного затримання для виконання вироку.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Джерело: SUD.UA

Перегляньте цікаві новини:

Надихаючі історії

Все для сімей

Загрози та виклики 

Молоде життя

Каталог ютуб каналів церков

Найбільша карта церков України

Більше рубрик та новин тут

ВійнаХристиянський світ
Останні новини
Останні новини
Фотогалерея