Цей крок виявив глибокі розбіжності між законодавцями та поновлення дискусій щодо національного суверенітету та законодавства про аборти в політиці ЄС.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Члени Європейського Прламенту на засіданні у Страсбурзі проголосували 358 голосами «за», 202 «проти» та 79 «утрималися». Пропозиція передбачає створення добровільного фінансового механізму для допомоги жінкам, які не можуть зробити аборти у своїх країнах і які вирішують подорожувати до держав із більш поблажливим законодавством, пише catholicnews.org.ua.
Ініціативу було висунуто в рамках Європейської Громадянської Ініціативи (ЄГІ) ЄС групою кампанії «Мій голос, мій вибір», яка стверджує, що представляє широку мобілізацію європейських громадян.
Оскільки голосування 17 грудня стосувалося необов’язкової резолюції, а не законодавчого акту, воно не має негайної юридичної сили. Проте, прихильники назвали результат символічно значущим.
Необов’язкове голосування з невизначеним шляхом уперед
Незважаючи на підтримку парламенту, резолюція не зобов’язує Європейську Комісію діяти. Згідно з процедурами Європейської Громадянської Ініціативи, комісія повинна офіційно відповісти на ініціативу протягом шести місяців з моменту її подання, до березня 2026 року, окресливши, чи має вона намір запропонувати законодавчі чи політичні заходи.
Навіть якщо комісія сигналізує про підтримку, минулий досвід показує, що схвалення не завжди виливається у конкретні політичні результати. Кілька попередніх громадянських ініціатив, які відповідали процедурним вимогам, зрештою застопорилися або були відхилені комісією.
Опір пропозиції був особливо сильним серед членів з Угорщини, де більшість членів Європарламенту проголосували проти резолюції. Представники Польщі розділилися майже порівну: 23 проголосували «за», 24 – «проти» та один утримався. Делегації з Австрії, Німеччини, Іспанії, Італії, Франції та Литви також продемонстрували дуже розділені моделі голосування, що відображає постійні культурні та політичні розбіжності в Європі щодо політики абортів.
Критики пропозиції, що підтримує аборти, включаючи групи захисту прав сім’ї, релігійні організації та законодавці, стверджували, що охорона здоров’я та медична практика залишаються питанням національної компетенції згідно з договорами ЄС. Вони попередили, що створення централізованого механізму фінансування абортів ризикує обійти національне законодавство та демократичні процеси.
Голосування відбулося після того, як Комісія Єпископських Конференцій Європейського Союзу (COMECE) закликала виборців у Парламенті проводити «розсудливу політику, яка дійсно захищає та підтримує жінок, водночас оберігаючи ненароджене людське життя».
«Медичне втручання [аборт] такого серйозного характеру та з такими важливими етичними наслідками не може і не повинно бути нормалізованим», – заявили єпископи.
Окрім самого голосування, кампанія «Мій голос, мій вибір» зазнала критики за свої методи публічної адвокації. Після голосування Європарламенту 13 листопада за включення кампанії до Стратегії гендерної рівності 2025 року, група використовувала соцмережі для публікації зображень членів Європейського парламенту, які голосували проти включення.
У публікаціях законодавців групували за країнами, відображали їхні нікнейми в соціальних мережах та заохочували громадськість позначати їх та переконувати підтримати ініціативу.
Деякі спостерігачі назвали цю тактику примусовою або неприємною, тоді як інші, включаючи деяких прихильників руху «за життя», стверджували, що вона ненавмисно роз’яснила громадськості, які політики цінують гідність людського життя, виступаючи проти експансіонізму абортів.
26 листопада Європейський Центр Права та Справедливості скликав конференцію в Брюсселі, в якій взяли участь pro-life члени Європейського парламенту, лідери громадянського суспільства та представники Федерації Католицьких Сімейних Асоціацій Європи. Жінки поділилися особистими свідченнями, пов’язаними з абортами, а доповідачі розглянули те, що вони назвали дедалі більш спрямованими «зверху вниз» стратегіями адвокації, що стоять за кампанією «Мій голос, мій вибір».
Під час конференції організатори представили аналіз фінансування, в якому розглядалися організації, які підтримують кампанію. Згідно зі звітом, серед понад 250 організацій, перелічених як прихильники, значна кількість отримує фінансування від установ ЄС та великих американських благодійних фондів.
У звіті визначено потоки фінансування від таких організацій, як Фонд відкритого суспільства, Фонд Гейтса, Фонд Форда, Фонд Макартура та Фонд Девіда та Люсіль Паккард, а також пряме фінансування з боку ЄС. Було показано, що кілька відомих проабортивних організацій по всій Європі мають давні фінансові зв’язки з цими донорами.
Головна організаторка «Мій голос», «Мій вибір» – Ніка Ковач, словенська антропологиня, яка очолює Інститут 8 березня. У звіті згадується, що її організація отримує фінансування від Фонду відкритого суспільства та підтримку від Міжнародної Федерації Planned Parenthood (IPPF).
Окрім того, згідно зі звітом, європейське відділення IPPF отримало мільйони євро фінансування протягом останніх двох десятиліть від Європейського Союзу та великих фондів, що базуються у США.
У звіті не стверджується про незаконність, а радше досліджується демократичний характер ініціативи, зокрема, чи відображає механізм ECI в цьому випадку органічну мобілізацію громадян, чи функціонує переважно як засіб, за допомогою якого добре фінансовані мережі адвокації просувають вже існуючі політичні цілі під прапором участі населення.
Джерело: catholicnews.org.uа
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут