Уявіть собі життя у постійному страху, коли єдиний спосіб прогодувати родину — це важка щоденна праця на чужих полях, а рідна церква зачинена та опечатана. Саме в такій реальності опинилися двоє індійських пасторів, яких у 2023 році несправедливо звинуватили в оскверненні сикхських святинь. Їхнє перебування під вартою ледь не коштувало одному з них життя: чоловік був настільки фізично та психологічно зламаний тортурами, що тижнями не міг навіть ходити. Іронія долі полягає в тому, що їх судили за старим законодавством, яке передбачало максимум три роки ув’язнення. Але те, що чекає на християн Індії тепер, змушує здригнутися навіть найстійкіших.
Джерело: The Christian Daily
20 квітня 2026 року в Пенджабі набула чинності радикальна поправка до закону про осквернення святинь. Те, що раніше було обмеженим правовим механізмом, перетворилося на нищівну кримінальну зброю. Нововведення передбачають мінімальний термін ув’язнення від 7 до 20 років, а якщо правоохоронці побачать у діях віруючих «змову з метою порушення міжрелігійного миру», покаранням стає довічне ув’язнення. Ба більше, поліція отримала право заарештовувати людей без ордера, затримані позбавлені права на вихід під заставу, а самі силовики отримали абсолютний імунітет від будь-якого судового переслідування за свої дії.
«Те, що сталося з тими двома пасторами, відбулося за законом, який обіцяв максимум три роки», — поділився місцевий служитель на умовах анонімності. — «Під дією цієї нової поправки, коли можливе довічне ув’язнення, а поліція повністю захищена від відповідальності, я навіть думати не хочу, що може статися з наступним обвинуваченим».
Приводом для арешту згаданих пасторів стали вирвані сторінки із сикхської молитовної книги, знайдені на дорозі біля селища. Поліція без жодних вагомих доказів, посилаючись лише на записи розмитих камер спостереження, кинула служителів за ґрати. У в’язниці, переживаючи глибоку кризу віри, один із пасторів у розпачі навіть перестав молитися. Проте Господь не залишив Своїх дітей. Перебуваючи в одній в'язниці, вони знаходили таємні миті для зустрічей, разом читали Слово Боже, молилися і знову віднаходили свою ідентичність у Христі. Звільнення під заставу їхня громада сприйняла як справжнє диво. Але їхні страждання не завершилися: щоразу, коли в регіоні стається будь-який релігійний інцидент, поліція приходить до них із погрозами.
Коріння цього жорстокого закону сягає подій 2015 року, коли осквернення сикхського писання викликало масові протести. Проте статистика свідчить про інше: з 597 подібних справ, порушених до початку 2026 року, лише 7% завершилися реальними вироками — і причиною були помилки слідства, а не м'якість законів. Місцева влада використала релігійну карту задля політичних рейтингів. До того ж губернатор штату Гулаб Чанд Катарія відкрито заявляє про необхідність прийняття закону проти «релігійних навернень», натякаючи на зростання кількості християн серед бідних верств населення.
Атмосфера в селах Пенджабу вже давно стала ворожою. Радикальні лідери сикхських сепаратистів відкрито зробили боротьбу з християнством своєю головною зброєю, звинувачуючи пасторів у незаконному наверненні людей. Сім'ї, які приймають Христа, опиняються в соціальній ізоляції, а відвідування пасторів у багатьох селищах просто забороняють. Як зазначають правозахисники, найбільше ризикують віруючі з бідних каст (даліти), які масово навертаються до євангельського християнства. Простий побутовий момент — наприклад, повернення сикхської книги до храму після навернення родини до Христа або випадкове повідомлення в месенджері — тепер через наклеп сусіда може обернутися для щирого християнина довічним терміном.
Цей закон є відверто дискримінаційним, адже він захищає лише одну релігію, повністю ігноруючи Святе Письмо християн чи святині інших громад. Наразі Англіканська Церква Індії (CIPBC) вже подала позов до Високого суду, вимагаючи зупинити дію цього дискримінаційного акту, який порушує конституційні права на рівність.
Ситуація в Індії стрімко погіршується: країна посідає 12-те місце у світі за рівнем небезпеки для християн. Кількість нападів на віруючих у 2025 році зросла до 747 випадків — це у п'ять разів більше, ніж десять років тому. Але попри закриті храми, злидні та постійну загрозу арешту, індійські християни демонструють усьому світові приклад незламності. Вони об'єднуються, забуваючи про деномінаційні розбіжності, бо розуміють: перед обличчям гонінь ми всі — єдине Тіло Христове. Вони втратили будинки та спокій, але зберегли найцінніше — живу віру в Спасителя.
Джерело: The Christian Daily