5 постулатів виховання. Пам’ятка для батьків
Все для сімей
24.11.2021
Батьками не народжуються – ними стають. Ця праця часом виснажлива, енергозатратна, непердбачувана. І чому тільки нам не видають відповідних інструкцій в пологовому будинку? Цьому мистецтву слід навчатись чи не все життя... Але якщо мати правильну ціль, знати як діагностувати та реагувати на агресію, виховувати самостійність та бути послідовними – наше батьківство буде успішним!

Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!

1. Ціль виховання–  впевнена в собі та Бозі дитина.

Ми даруємо своїм дітям крила, щоразу коли віримо в них та підтримує їх сміливі мрії. А головне – коли нагадуємо, що з Богом дійсно можливо все. У ці миті наші діти ніби й справді літають і готові сягти неба.

Але і ми маємо стати для них прикладом цілеспрямованості та рішучості, і так само мріяти та вірити.

Одного дня діти послідують нашому прикладу, а не порадам.

Діти конче мають знати, що щоб не траплялось у житті, які б перепони та випробування не випадали на дорозі, вони завжди зможуть досягти того, чого дійсно забажають.

2.     Приймати рішення за дитину = шкодити її самостійності

Постійно приймаючи рішення за дитину, навіть у дрібницях, по типу вибору іграшки чи одягу до школи, ми позбавляємо їх самостійності у майбутньому.

Надавати можливість вибору конче необхідно, звичайно ж, в залежності від віку дитини.

Нездатність робити вибір у дитячому віці призводить до того, що виростаючи людина буде очікувати, що інші робитимуть вибір за неї, і буде піддаватись їх впливові. А коли вибір все ж доведеться робити самостійно зустріч з проблемами буде неминучою.  
Дітям, які позбавлені розвитку самостійності у дитинстві, набагато складніше знайти своє власне місце у житті, у відповідності до того, що дійсно потрібне та цінне, а що є другорядним. Це вміння важливо плекати на кожному етапі розвитку дитини.

3.     Діагностуємо дитячу агресію правильно.

Мотивом до дитячої агресії може бути низька самооцінка. Коли малюк не впевнений у собі, він сприймає оточуючий світ як агресора, який тільки й очікує слушної нагоди аби його образити.

Небезпека, як бачить дитина, може виходити і зі сторони однолітків, так і від дорослих. Дитині здається, що вона є об’єктом нападів ззовні, а в такому разі, краше не очікувати нового нападу, а нападати першим.
Тому, якщо дитина не має позитивно підкріпленої самооцінки від батьків, скоріш за все, може обрати агресивну стратегію поведінки. Якщо агресія має місце у вашій родині – спробуйте проаналізувати, що є її первинним джерелом.

Читайте також: Навколишній світ впливає на формування віри вашої дитини. Що робити батькам?

4.     Остерігаємось надмірної опіки.

Наслідки впливу надмірної батьківської опіки можуть негативно відобразитись на дитині через декілька причин. По-перше, дитина, яка звикла до такого відношення в себе вдома, очікує  подібного і поза ним. Коли вона цього не отримує, то швидко може стати подавленою та закритою.

По-друге, виконуючи усі необгрунтовні дитячі вимоги ми насправді псуємо дітей, адже їм самостійно вкрай складно зупинити свою ненаситність  і капризи. З часом ситуація може тільки погіршуватись – те, що здається невинним дитячим капризуванням сьогодні, може добряче зіпсувати характер, а згодом - і життя.  

5.     Уникаймо непослідовності.

Нам вкрай важливо бути послідовними у своїх діях. Якщо мама/тато спочатку говорять, що потрібно помити за собою посуд, а доходячи до справи - миють її самі ще і сварять дитину за «безвідповідальність та неуважність», - це є типовим прикладом непослідовності.
Така непослідовність лише лякає та дисбалансує дитину: вона не знає на що їй варто орієнтуватися та чому вірити – батьківським словесним приписам чи все ж вчинкам? Часто усе закінчується тим, що мотивація до виконання може зникнути, адже краще зайвий раз погратися, у той час як роботу за тебе можуть зробити за тебе батьки. І хоч при цьому пролунає кілька не лесних реплік – це з часом також може стати звичним «звуком» супроводом, і тільки псуватиме стосунки.
Нехай наше батьківське «так» - буде «так», «ні» - «ні».  

І на останок трішки мотивації. За результатами  дослідження, яке провели соціальні психологи у 2013 році, «дітоцентричні» батьки почуваються набагато щасливіше за інших.

«Чим більше турботи та уваги люди дарують іншим, тим більше щастя вони отримують та відчувають, і тим більший сенс бачать у власних життях. Це найперше стосується батьків», - стверджують автори  дослідження.

Джерело щастя, яке отримують батьки з народження дітей, насправді невичерпне: чим більш уважні та дбайливі батьки до своїми дітьми, тим більше яскравості життя вони переживають. І це не можливо порівняти ні з емоціями від тимчасових подорожей екзотичними країнами, ні від успіху від гарно зреалізованого бізнес-проекту!

За матеріалами блогу «Батьки та діти»

Перегляньте цікаві новини:

 

Надихаючі історії

Все для сімей

Загрози та виклики 

Молоде життя

Каталог ютуб каналів церков

Найбільша карта церков України

Більше рубрик та новин тут.

 

 

Все для сімей
Останні новини
Останні новини