Ця знахідка, зроблена на місці стародавнього міста Ейренополіс (сучасний Топрактепе), оживлює слова Христа з Євангелія від Івана 6:35 — «Я є хліб життя».

Джерело: slovoproslovo з посиланням на Daily Mail

Дослідження, проведене під керівництвом Караманського музею, стало можливим завдяки природному процесу карбонізації, який зберіг хліб у винятковому стані. Експерти назвали його найкраще збереженим зразком ранньохристиянського хліба у всій Анатолії.

Символ віри і праці

Хліб із зображенням Ісуса — унікальний. Він відрізняється від звичних ікон типу Христос Пантократор: Ісус постає як сіяч, що символізує благословення праці та духовне відродження.

Археологи вважають, що цей образ мав глибоке богословське значення — він підкреслює святість повсякденного життя, єднання віри й праці, а також надію на рясний урожай як образ Божої благодаті.

Інші чотири хліби мають відбитки у формі хреста, що свідчить про їхнє використання у ранньохристиянських обрядах — Євхаристії, або Таїнстві Причастя.

У Візантійській традиції саме квасний хліб символізував воскресіння і життя, на відміну від прісного, який уживався в західній Церкві.

Сліди віри ранніх християн

Археологи припускають, що ці хліби — реальні Євхаристійні дари, які вживали у богослужіннях місцеві християни.

“Це, ймовірно, найдавніші фізичні свідчення того, як ранні християни втілювали свою віру у щоденному житті”, — заявили дослідники.

Ейренополіс, що в перекладі означає «Місто миру», у перші століття був єпископським центром під юрисдикцією Константинопольського патріархату. Місто розташовувалося на важливому торговельному шляху, який поєднував узбережжя Середземного моря з глибинами Анатолії.

Відлуння Євангелія

Знахідка перегукується зі словами Ісуса, сказаними в синагозі Капернауму, де Він проголосив: «Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не буде голодувати».

Як і тоді, цей образ — символ духовного насичення, через який Христос являє Себе не лише як Спасителя, а як Того, Хто благословляє людську працю й життя.

Джерело: slovoproslovo