Ініціатором виступив канцлер Крістіан Штокер, який закликав боротися з ісламською радикалізацією. За його вказівкою зараз розробляється відповідний законопроєкт, який створить інструменти для боротьби з такими організаціями, як «Брати-мусульмани», «Хезболла» та «Хізб ут-Тахрір».
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
В інтерв’ю газеті Heute Штокер заявив: «Коли релігію використовують у політичних цілях, ми повинні протистояти цьому з усією серйозністю». Він також стверджує, що «політичне розуміння ісламу несумісне з демократією та західними цінностями», пише c4u.org.ua.
Міністр у справах Європи, інтеграції та сім'ї Клаудія Бауер підтвердила, що вже працює над конкретним документом для партнерів по урядовій коаліції. За її словами, майбутній пакет антиісламістських заходів стосуватиметься діяльності громадських організацій, а також проблеми застосування паралельного релігійного права (шаріату).
Клаудія Бауер заявила, що Австрія боротиметься з політичним ісламом та пов'язаними з ним організаціями усіма доступними засобами, а також назвала його «найбільшою загрозою нашого часу». Вона прямо виступила проти організацій «Брати-мусульмани», «Хезболла» та «Хізб ут-Тахрір», щодо яких і готується заборона.
Хоча ці ініціативи і сама антиісламістська риторика викликали обурення в мусульманських організаціях Австрії, потенційні заборони не тотожні посяганням на свободу віросповідання. Політичний іслам — це ідеологія поступової, але цілеспрямованої інтеграції мусульманських релігійних норм у життя громади та наближення (у подальшому — тотального впровадження) законів шаріату. В європейських країнах це відбувається через створення паралельного мусульманського права та інтеграцію молоді до рухів, котрі публічно чи непублічно прагнуть розширити ісламські норми на все суспільство.
Проблема політичного ісламу для Австрії не нова, і державні служби ще з 2020 року вивчають та намагаються контролювати потенційно небезпечні рухи (далеко не завжди успішно). Тоді було створено державний Центр документації політичного ісламу (Dokumentationsstelle Politischer Islam), який аналізував діяльність «Братів-мусульман», турецьких ісламських об'єднань «Millî Görüş», організації ATIB, а також рухів, які пов’язані з «Хізб ут-Тахрір». Однак специфіка ісламської пропаганди та практичне залучення людей до небезпечних організацій часто відбуваються обережніше й ефективніше, ніж очікується.
«Брати-мусульмани» і «Хізб ут-Тахрір» — сунітські рухи, направлені на перебудову суспільства згідно з нормами шаріату. «Брати-мусульмани» діють передусім через соціальні та освітні ініціативи, а також благодійність, що потім сприяє вірності та дуже високому рівню ідеологічної інтеграції. «Хізб ут-Тахрір» натомість відкрито виступає за відновлення глобального халіфату та запровадження шаріату. «Хезболла» — шиїтський ісламістський рух і конкретна організація, яка діє в Лівані. Її прихильники в Європі займаються переважно інформаційною та фінансовою підтримкою руху, який діє на користь Ірану.
Австрійська ініціатива заборонити ісламські політичні рухи не означає автоматичного припинення їхньої діяльності, адже наразі в коаліції немає повного консенсусу. Остаточний закон може бути ліберальнішим, ніж заявлені пропозиції, проте це уже важливий крок до суспільного і політичного визнання проблеми, яка багато років залишалася недооціненою.
Схожі ініціативи спостерігаємо і в інших країнах Європи. У Німеччині служби безпеки давно аналізують зв'язки, джерела фінансування та міжнародні контакти місцевих «Братів-мусульман», у Франції особливу увагу приділяють зовнішньому фінансуванню ісламських громадянських організацій, а в Нідерландах парламент також ініціював посилення нагляду за діяльністю «Братів-мусульман».
Джерело: c4u.org.ua
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут