Про це 10 вересня говорили учасники пресконференції «Українська Міжцерковна Рада. Новий етап багаторічної історії» в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна».
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Головуючий в Українській Міжцерковній Раді, старший єпископ Харизматичної Євангельської Церкви України Андрій Тищенко наголосив, що юридична реєстрація стала результатом багаторічної практичної діяльності об’єднання. За словами Тищенка, нині до середовища УМР входять 20 духовних управлінь і християнських рухів, близько 1300 церков, які об’єднують близько 100 тисяч членів. Під час повномасштабної війни, зазначив він, церкви також суттєво розширили свою суспільну присутність через гуманітарну допомогу та євангелізацію, пише umrada.org.
Заступник головуючого в УМР, голова християнського громадянського руху «Всі разом!» Руслан Кухарчук пояснив, що історія Ради має кілька етапів. За його словами, більшість церков, які сьогодні входять до УМР, сформувалися у період 1988-1994 років, а вже активне формалізоване спілкування і створення Української Міжцерковної Ради відбулося близько 20 років тому. А цього року було ухвалене рішення звершити юридичне оформлення. «Це добре і правильно, коли реєстрація є закономірним продовженням великої історії практичного братського-сестринського спілкування, а не навпаки, коли все з реєстрації починається, а далі нічого не відбувається», – сказав Кухарчук.
Доктор філософських наук, президент Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович наголосила на значенні релігійного плюралізму для України. Вона зазначила, що українські релігієзнавці багато років досліджують харизматичний рух, а його присутність є важливою частиною релігійного різноманіття країни. За її словами, ставлення до харизматичних церков в Україні поступово змінювалося. «Я думаю, що цей бар’єр, який будувався багато років, він упав. Всі побачили, що харизматичні церкви – це люди і церкви, і з ними можна і треба взаємодіяти», – сказала Филипович. За її словами, особливістю цих церков – швидкість реакції на суспільні потреби.
Начальник Відділу у справах релігій Державної служби України з етнополітики та свободи совісті В’ячеслав Горшков назвав державну реєстрацію УМР знаковою подією. Він пояснив, що духовний центр відповідно до законодавства не створюється «з нуля»: його формують уже зареєстровані релігійні організації – юридичні особи. Він пов’язав появу такого формалізованого об’єднання зі значним посиленням взаємодії між релігійними організаціями та державою після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Окремо Горшков наголосив на ролі релігійних спільнот у підтриманні стійкості суспільства і дотриманні законів. За його словами, досвід релігійних громад може бути важливим як під час протистояння російській агресії, так і після її припинення – у процесі відновлення України.
Під час запитань із залу окремо обговорили участь євангельських християн у захисті України та військове капеланство. Андрій Тищенко зазначив, що для частини протестантів питання використання зброї залишається питанням сумління. За його словами, такі люди можуть служити у війську на посадах водіїв, кухарів, писарів та інших спеціальностях, не пов’язаних безпосередньо зі зброєю. Водночас він наголосив, що в незалежній Україні сформувалося покоління християн, для яких віра поєднується з патріотизмом. За словами Тищенка, у його об’єднанні з початку повномасштабної війни через військо пройшло близько тисячі людей. Він також повідомив про 44 капеланів від різних церков УМР, які мають мандат на військово-капеланську діяльність, і зазначив, що ця цифра може бути більшою з урахуванням помічників.
Андрій Тищенко назвав одним із викликів для УМР необхідність забезпечити присутність її представників у процесах комунікації між владою та релігійними організаціями. Окремо він порушив питання доступу фахових людей УМР до необхідної кількості капеланських мандатів.
Ще одним важливим напрямом дискусії стала роль церков у збереженні української ідентичності – в Україні та за кордоном. Руслан Кухарчук наголосив, що українські церкви за кордоном є не лише місцями молитви, а й просторами для українських шкіл, гуртків, конкурсів, просвітництва, культурних заходів та інших форм суспільного життя. У цьому контексті він також звернув увагу на демографічні виклики України та роль християнських громад у підтримці сімейних цінностей, відповідального батьківства та виховання дітей у християнських і українських патріотичних традиціях. Також було підкреслено, що у процесі європейської інтеграції є вкрай важливим збереження і захист фундаментальних для України християнських цінностей, захист інституту шлюбу і сім’ї.
Єпископ Андрій Тищенко окремо розповів про міжнародну адвокаційну діяльність представників євангельських церков, зокрема в США, Південній Америці та Африці. А, підсумовуючи сказане, наголосив: справедливо і закономірно, щоб голос 1300 церков Української Міжцерковної Ради нарешті був представлений у Всеукраїнській Раді Церков і Релігійних Організацій в статусі повноправного члена цієї установи.
Джерело: umrada.org
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут