У Брюсселі визначилися, що запропонувати українським біженцям після того, коли 4 березня 2027 року для них буде припинена дія статусу тимчасового захисту. Днями Рада ЄС ухвалила уніфіковані рекомендації для урядів країн-членів ЄС, у яких пропонує організувати інформаційну підтримку та допомогу тим біженцям, які захочуть повернутися додому в Україну, та надавати національні дозволи на проживання на підставах роботи чи навчання тим, хто виявить бажанням залишитися у ЄС. При цьому у рекомендаціях також говориться, що повернення українців, повинно відбуватися лише тоді, якщо "це дозволяють обставини".
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Рекомендації Ради ЄС є лише загальним дороговказом для країн-членів і в них немає детальних інструкцій, коли, для кого і на яких конкретно підставах відбуватиметься зміна легального статусу проживання, а також не уточнюються, які саме обставини в Україні Брюссель вважатиме безпечними для повернення. Тому dw.com вирішила з'ясувати в експертів, як припинення дії тимчасового захисту може вплинути на життя 4,3 мільйона українців, які, за даними Eurostat, наразі проживають на території ЄС у цьому статусі.
Рада ЄС лише рекомендує, вирішуватимуть національні уряди
Євросоюз активізував Директиву про тимчасовий захист (TPD) у березні 2022 року, аби прийняти громадян України, які були змушені виїхати зі своєї країни через повномасштабне вторгнення Росії. Максимальний термін дії статусу тимчасового захисту становить три роки. Проте оскільки до війни в Україні Євросоюз не застосовував TPD на практиці, механізмів припинення її дії напрацьовано не було. ЄС уже двічі продовжував термін директиви, в останнє - до 4 березня 2027 року. Тепер країни-члени, керуючись рекомендаціями Ради ЄС, мають завершити дію TPD і водночас подбати про інтереси українців, для яких вона була запущена в дію.
Рекомендації Ради ЄС є рамковими, це намагання уникнути хаотичного та неузгодженого виходу держав-членів з тимчасового захисту, пояснив у коментарі DW Віт Новотний, старший науковий співробітник брюссельського Центру європейських досліджень імені Вілфреда Мартенса. Він вказує на те, що у рекомендаціях "немає жодних приписів щодо того, як саме держави-члени повинні діяти далі", оскільки, на його думку, "в Раді ЄС не було згоди щодо ухвалення більш детального документа".
Саме тому рекомендації щодо підстав для зміни статусу українців у ЄС "це просто перелік різних легальних статусів, окрім тимчасового захисту, які вже пропонує законодавство ЄС", каже Новотний. "Країни-члени самі можуть і будуть вирішувати, який саме з них застосовувати до кожної конкретної особи", - пояснює Новотний. При цьому він зауважує, що у рекомендаціях "немає жодних директивних положень" щодо того, наскільки буквально національні уряди повинні їх дотримуватися.
Деякі країни ще не думали, що запропонувати українським біженцям
Необов'язковість рекомендацій дає державам-членам багато свободи дій, тому вирішальним буде й те, наскільки гармонізовано національні уряди підійдуть до їх імплементації, такої думки дотримується і старший радник з політики надання притулку Міжнародного центру розвитку міграційної політики Мартін Ваґнер (Martin Wagner).
Він позитивно оцінює пункт рекомендацій, у якому йдеться про створення програм добровільного повернення для українських біженців, котрі мають обмежений термін дії і функціонуватимуть в координації з українських урядом та іншими країнами-членами. "Після закінчення терміну дії тимчасового захисту ці програми продовжать право на проживання в країні та діятимуть до повернення особи або до закінчення терміну дії програми. Таким чином, це продовжить термін перебування (в ЄС. - Ред.) для тих, хто подає заявку на участь у цих програмах", - пояснив Мартін Ваґнер у коментарі DW.
Деякі країни-члени ЄС, особливо ті, де перебуває значна кількість українців, вже "внесли невеликі законодавчі зміни" та запустили в дію процедури, які дають біженцям можливість змінити тимчасовий захист на національний статус. "Але є низка країн, котрі над цим ще навіть не замислювалися. Тому для них ці рекомендації нагадують: давайте спробуємо дозволити людям знайти довгострокове рішення щодо перебування в країні", - каже Ваґнер.
Депортацій українських біженців у ЄС не буде
Попри те, що рамковий характер рекомендацій дає можливість членам ЄС підлаштовувати їх до національного законодавства та внутрішньополітичної ситуації, експерти не вважають, що окремі країни вирішать застосувати жорсткі заходи щодо українських біженців після березня 2027 року. "Доки російські бомби падають на Україну, ризик депортацій був і залишається невеликим", - запевняє Віт Новотний.
До того ж, у рекомендаціях ЄС окремо наголошується на сприянні добровільному поверненню українців. "Я не очікую, що держави-члени вдаватимуться до примусових заходів. Я гадаю, що всі в ЄС добре розуміють ситуацію в Україні", - сказав Мартін Ваґнер.
Тимчасовий захист можуть продовжити?
Подальший розвиток ситуації в Україні та терміни завершення війни наразі передбачити складно. То чи існує ймовірність того, що ЄС просто вирішить продовжити термін дії директиви про тимчасовий захист для українців? Досі європейські експерти стверджували, що для такого кроку немає достатніх правових підстав, оскільки дія TDP розрахована лише на три роки, і зміна цього термін потребує законодавчих змін на рівні ЄС.
На думку Віта Новотного, ухвалення рекомендацій Ради ЄС щодо виходу з тимчасового захисту, є знаком того, що Брюссель не продовжуватиме TPD після березня 2027 року. Він припускає, що у випадку, якщо війна в Україні триватиме, ті українці, які не перейдуть у національні статуси, однаково зможуть залишитися в ЄС на підставах, подібних до статусу "дульдунг" (Duldung), що діє в Німеччині й означає тимчасове призупинення депортації для іноземців, які не можуть бути вислані, зокрема, через несприятливі умови в країні походження.
Проте експертна дискусія про можливість продовження TPD у Євросоюзі триває вже певний час. "Єврокомісія запропонувала трохи ширше тлумачення статті директиви про тимчасовий захист, яке у такому прочитанні справді може дозволити знову продовжити тимчасовий захист. Але це не беззаперечно", - зауважив Мартін Ваґнер.
Експерт не виключає, що у ЄС можуть знайти правові підстави для продовження TPD, якщо війна в Україні не завершиться, проте він припустив, що тимчасовий захист не надаватимуть новоприбулим біженцям. Цей статус діятиме лише для тих українців, що вже перебувають на території держав-членів.
Поради українцям: "Не панікуйте й ухваліть виважене рішення"
Ухвалення рекомендацій для країн-членів ЄС щодо припинення тимчасового захисту для українських біженців не дає відповіді на багато важливих запитань, каже Віт Новотний. Тому, констатував він, українці продовжать перебувати у стані "правової невизначеності".
Природно, що українці хочуть знати, що вони мають зробити до того моменту, коли статус тимчасового захисту офіційно припинить діяти. Але у цій ситуації найголовніше не приймати необґрунтованих рішень тільки тому, що цей термін наближається, радить Мартін Ваґнер.
"Ухваліть виважене рішення: залишитися чи повернутися і зберіть для цього всю необхідну інформацію", - каже експерт. Надійними джерелами інформації наразі можуть бути українські посольства в країнах перебування, національні органи влади, міжнародні та неурядові організації. Друга порада - не панікувати, бо "всі держави члени намагаються знайти оптимальне рішення", запевнив Ваґнер.
Джерело: dw.com
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут