На початку вторгнення росії в Україні я та моя сім’я перебували у місті Ірпіні. Ми вирішили залишитися вдома і були впевнені, що Бог врятує наше життя.

Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер,щоб першими знати важливі та актуальні новини!

Щодня ми чули постріли та вибухи у Гостомелі, Ворзелі, Бучі, а потім у нашому місті. Усі разом (моя сім’я та наші близькі) ми молилися за Ірпінь.

Про це йдеться на poklik.media.

Ракети пролітали над нашим двором, прямо над нашим будинком, але Бог не залишав нас ні на день! Ми були без світла, газу та опалення. Ми виходили з підвалу надвір, коли постріли і вибухи припинилися на якийсь час, щоб приготувати їжу.

Неодноразово ми були на межі смерті від сильного обстрілу. Так, 16 березня ми з братом були на вулиці, коли мама покликала нас швидко їхати до брата, де ми жили та ховалися від обстрілу. Коли ми ввійшли до будинку і спустилися до кімнати у напівпідвалі, за кілька хвилин у сусідню кімнату потрапив снаряд.

Снаряд прилетів саме туди, де ми з братом стояли хвилину тому. Господь урятував наші життя.

На фото наш будинок, де ми із мамою живемо. Час від часу ходив туди помолитись, але 25 березня ворожий снаряд змінив вигляд будинку.

Адже 25 березня з сьомої ранку і до першої години ночі ракети знищували все навколо. Я не можу до кінця усвідомити весь жах, який стався з нами. Це час переоцінки цінностей та самого життя.

28 березня ми змогли евакуюватися під час звільнення Ірпіня. Сподіваємося, що Бог дасть нам можливість відбудувати половину пошкодженого обстрілами та снарядами будинку.

У будинку пошкоджено дах, вікна, двері, кухня та коридор, все потребує капітального ремонту. За цей час волонтери зробили нам тимчасовий дах, накрили плівкою, щоб дощ не зруйнував будинок через дірки в даху від снарядів.

Джерело: poklik.media

Перегляньте цікаві новини:

Надихаючі історії

Все для сімей