Шалений темп життя і роботи, постійні відеоконференції, робочі чати, meets, дистанційна робота, та ще й під час блекауту – це вже не тимчасовий компроміс у роботі, нова реальність, до якої має пристосовуватися як бізнес, так і працівники. Але коли робоче місце переноситься в онлайн, зникають чіткі часові рамки, зростає кількість повідомлень і дзвінків, а навантаження стає менш помітним. Чи існує та тонка межа між роботою і особистим часом? Чи має працівник бути доступним 24/7, чи повідомлення в месенджер по завершенню робочого дня – ознака токсичної корпоративної культури? Про це пише SUD.UA.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Проєкт нового Цивільного кодексу України планує захистити працівників, ввівши в цивільний обіг нове поняття – право на інформаційний спокій. Нова стаття 337 надає можливість не брати участі у робочих, службових, професійних або інших комунікаціях у неробочий час, вихідні, святкові дні, під час перебування у відпустці або поза часом, визначеним договором. При цьому проєкт містить важливе уточнення: реалізація працівником права на інформаційний спокій не може бути підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, погіршення умов праці, позбавлення премій або до будь-яких інших негативних наслідків.
Право на спокій може бути порушене лише у разі залучення особи в разі загрози національній безпеці або громадському порядку, необхідності охорони здоров’я чи запобігання аваріям, ризику завдання шкоди життю інших осіб. Тобто одразу можна дійти висновку, що медпрацівників, надзвичайників, поліціянтів та збройні сили омине норма щодо інформаційного спокою. Крім того, норма щодо інформаційного спокою може не застосовуватися у випадках, передбачених договором.
Чинне законодавство, зокрема Цивільний кодекс, також захищає право на особисте життя, але пасе задніх щодо адаптації до нової цифрової реальності. Стаття 301 ЦК прямо вказує, що фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб. Будь-яке розголошення обставин особистого життя без згоди особи (зокрема, через робочі комунікації у неробочий час) можливе лише за умови наявності ознак правопорушення, підтвердженого судом.
Крім того, під тиском умов роботи ще за часів пандемії у 2021 році Кодекс законів про працю доповнився нормою щодо дистанційної роботи, і тепер містить таке поняття, як період відключення. Під час періоду відключення працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв'язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу. Проте, і ця норма не може застосовуватися до кожного, адже стосується лише працівників, що працюють дистанційно.
Стаття 337 нового проєкту Цивільного кодексу дійсно планує стати на захист приватного життя працівників і зафіксувати той факт, що робочий час – це оплачуваний ресурс, а вільний час має супроводжуватись інформаційним спокоєм. Проте норма, що дозволяє ігнорувати інформаційний спокій, якщо залучення до комунікацій у неробочий час передбачене в договорі, створює лазівку для роботодавців. Ризикуємо отримати масу нових шаблонів з прописаною специфічною умовою праці бути на зв'язку у неробочий час.
Джерело: SUD.UA
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут